Промислова революція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Значення промислового перевороту: суміш розкладок, replaced: ХІХ → XIX
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Розширити розділ; косметичні зміни
Рядок 2:
'''Промисло́ва револю́ція''' або '''промисловий переворот''' — перехід від [[ручна праця|ручного]], [[ремісник|ремісничо]]-[[мануфактура|мануфактурного]] до великого [[машинне виробництво|машинного]] [[фабрика|фабрично]]-[[завод]]ського виробництва, який розпочався в [[Англія|Англії]] у другій половині [[XVIII ст.]] і впродовж [[XIX ст.]] поширився на інші країни [[Європа|Європи]], [[США]] та [[Японія|Японію]]. Важливою складовою промислової революції було впровадження у [[виробництво]] і [[транспорт]] робочих [[машина|машин]] і [[механізм]]ів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної [[машинобудування|машинобудівної галузі]].
 
Промислова революція знаменує важливий поворотний момент в історії, вона деякою мірою мала вплив майже на кожен аспект повсякденного життя. Зокрема, середній рівень доходів населення почав проявляти безпрецедентне постійне зростання. Протягом двох століть після 1800 року, середньо-світовий дохід на душу населення збільшився у понад десять разів, у той час як населення світу зросло у понад шість разів<ref name="development">{{cite book |last= Maddison |first= Angus |authorlink=Анґус Медісон |coauthors= |title= [[The World Economy: Historical Statistics]] |publisher= Development Centre, OECD |year= 2003 |location= Paris |pages= 256–62, Tables 8a and 8c.|url= |doi= |id= |isbn=}}</ref>. За словами лауреата Нобелівської премії [[Роберт Емерсон Лукас|Роберта Лукаса]], «вперше в історії рівень життя простих людей почав проявляти стійке зростання ... Нічого, що хоч віддалено нагадує цю економічну поведінку не траплялося раніше»<ref name="Lectures on Economic Growth">{{cite book |last= Lucas |first= Robert E., Jr. |authorlink=Роберт Емерсон Лукас |coauthors= |title= Lectures on Economic Growth |publisher= Harvard University Press |year= 2002 |location= Cambridge |pages= 109–10|url= |doi= |id= |isbn= 9780674016019}}</ref>.
 
У Англії, де промислова революція розпочалася, у другій половині XVIII ст. традиційна [[аграрна економіка]] була заміщена економікою, у якій стало домінувати виробництво машин і механічне виробництво, що стало можливим після винаходу [[Паровий двигун|парового двигуна]]. Це змінило баланс політичних сил від [[лендлорд]]ів у бік промисловців і сприяло створенню міського [[робітничий клас|робітничого класу]].
Рядок 11:
[[Файл:Mule-jenny.jpg|thumb|Єдиний збережений зразок фіфцвхуюююй [[прядильна машина|прядильної машини]] збудованої винахідником [[Семюель Кромптон|Семюелем Кромптоном]]]]
Початок промислової революції тісно пов'язаний з кількома нововведеннями<ref name="The Industrial Revolution – Innovations">{{cite web|author=Eric Bond, Sheena Gingerich, Oliver Archer-Antonsen, Liam Purcell, Elizabeth Macklem |url=http://industrialrevolution.sea.ca/innovations.html |title=The Industrial Revolution – Innovations |publisher=Industrialrevolution.sea.ca |date=2003-02-17 |accessdate=2011-01-30}}</ref>, впровадженими у другій половині 18 століття:
* Текстиль - прядення бавовни використовуючи автоматичні прялки авторства [[Річард Аркрайт|Річарда Аркрайта]] (Water Frame), [[Джеймс Харгривз|Джеймса Харгривза]] (Spinning Jenny&nbsp;— прядильна ослиця), і [[Семюель Кромптон|Семюела Кромптона]] (Spinning Mule&nbsp;— прядильний мул, поєднання двох попередніх). Він був запатентований в 1769 році. Після закінчення в 1783 році дії патенту швидко повстали численні бавовняні фабрики. Аналогічна технологія була застосована згодом до прядіння камвольної пряжі для різних тканин і льону для білизни. Бавовняна революція почалася в [[Дербі (Англія)|Дербі]], яке стало відоме з цього часу, як "Powerhouse of the North".
* Парова машина - покращений паровий двигун винайдений [[Джеймс Ватт|Джеймсом Ваттом]] і запатентований в 1775 році спочатку головним чином використовувався для живлення насосів для відкачування води з шахт, а з 1780-х років застосовувався для живлення інших типів машин. Це призвело до швидкого розвитку ефективних напівавтоматичних [[фабрика|фабрик]] у немислимих раніше масштабах та у місцях, де [[гідроенергія]] була недоступною. Вперше в історії для вироблення енергії люди не мусіли покладатися на м'язи людей чи тварин, силу вітру чи води. Паровий двигун використовувався для викачування води з вугільних шахт, підняття вугілля на поверхню, щоб подавати повітря в печі для виготовлення заліза, при подрібненні глини для [[кераміка|кераміки]], для живлення нових підприємств у різних галузях.
* Виробництво чавуну - у [[чорна металургія|чорній металургії]] використання [[кокс]]у поширилося на всі стадії виплавки [[чавун]]у (замінивши [[деревне вугілля]]). Цього було досягнуто набагато раніше для свинцю та міді, а також у виробництві [[переробний чавун|переробного чавуну]] чавуну в [[Доменна піч|доменних печах]], але другий етап у виробництві сортового прокату залежав від використання заливки і штампуванні (патент для яких закінчився в 1786 році) або [[пудлінгування]] (патент [[Генрі Корт]]а в 1783 і 1784).
Рядок 36:
 
=== Металургія ===
{{Розширити розділ|дата=лютий 2012}}
{{section-stub}}
 
=== Видобування вугілля ===
Рядок 53:
Інші винахідники підвищили ефективність окремих етапів прядіння: кардинг (чесання), скручування, намотування. Значно зросло постачання [[пряжа|пряжі]] для ткацької промисловості, в якій також наступив прогрес пов'язаний з поліпшенням човників і ткацьких верстатів. Виробіток окремого робітника різко зріс, в результаті чого нові машини були сприйняті як загроза для роботи, і на початку новатори були атаковані, а їхні винаходи нищені.
 
Значний вклад у прогрес текстильної промисловості мали [[підприємець|підприємці]], з яких найвідомішим є [[Ричард Аркрайт]]. Йому приписують список винаходів, але, насправді, вони були зроблені такими людьми, як [[Томас Гайс]] і [[Джон Кей]]; Аркрайт підтримував винахідників, патентував ідеї, фінансував ініціативи, а також захищав машини. Він створив підприємство з обробки бавовни, в якому об'єднав різні виробничі процеси, впровадиив використання енергії — спочатку коней, потім води, що перетворило виробництво бавовни у механізовану галузь. Пізніше водяне колесо замінювали паровою машиною. У період з 1775 по 1800 роки заводи Уатта і Болтона в [[Сохо]] випустили 84 парові машини для бавовняних фабрик і 9 машин для вовняних фабрик.<ref>[http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000034/st026.shtml Всемирная история. Энциклопедия. Том 5.Глава XXVI. Техника и естествознание в Европе во второй половине XVII и в XVIII в.]{{ref-ru}}</ref> До середини XIX століття ручне ткацтво у Великобританії майже зникло.
 
=== Хімічне виробництво ===
Рядок 65:
Винахід шотландським хіміком [[Чарльз Теннант|Чарльзом Теннантом]] близько 1800 року [[Хлорне вапно|хлорки]] базувався на відкриттях французького хіміка [[Клод Бертолле|Клода Луї Бертолле]] і зробив революцію в процесах відбілювання у текстильній промисловості. Час відбілювання різко скоротився (з кількох місяців до кількох днів) порівнюючи з традиційним процесом, який вимагав багаторазових замочувань тканини з лузі або кислому молоці та дії сонячних променів. Завод Теннанта в Північному [[Глазго]], став найбільшим хімічним заводом у світі{{fact}}.
 
У 1824 році [[Джозеф Аспдін]], британський муляр, запатентовав хімічний процес виготовлення [[портландцемент]]у, що виявилося важливим кроком вперед у будівельній промисловості. Цей процес включає [[спікання]] суміші [[глина|глини]] і [[вапняк]]у при близько 1400° C (2552° F), подрібнення його на дрібний порошок, який пізніше змішується з водою, піском та гравієм для виробництва бетону. Портландцемент був використаний кілька років пізніше відомим англійський інженером [[Марк Ізамбар Брюнель|Марком Брюнелем]] при будівництві [[тунель під Темзою|тунелю під Темзою]].<ref name="memphis">[http://www.ce.memphis.edu/1101/notes/concrete/concrete_properties_slides.pdf ''Properties of Concrete''] Published lecture notes from University of Memphis Department of Civil Engineering. Retrieved 2007-10-17.</ref> У наступних декадах цемент у великих масштабах використовувався у будівництві [[система каналізації Лондона|системи каналізації Лондона]].
 
Після 1860 року хімічні інновації стосувалися передусім барвників, роль світового лідера перейшла до [[Німеччина|Німеччини]], яка створила потужну хімічну промисловість.<ref>Lion Hirth, ''State, Cartels and Growth: The German Chemical Industry'' (2007) p 20</ref> В 1860-1914 роках у німецьких університетах активно вивчались найновіші технології. Британським вченим, навпаки, не вистачало дослідних університетів, не велася відповідна підготовка студентів. Поширилася практика наймати підготовлених у Німеччині хіміків.<ref>Johann P. Murmann, ''Knowledge and competitive advantage: the coevolution of firms, technology, and national institutions'' (2003) pp 53-54</ref>
Рядок 78:
На початку 19 століття в Європі був розроблений новий метод виробництва скла, відомий як циліндричний процес. У 1832 році цей процес був використаний братами Шанс (''Chance'') для виробництва листового скла. [[Chance Brothers and Company]] стала провідним виробником вікон і плоского скла. Цей метод дозволяв виробляти більші шиби у безперервному процесі, розширюючи, таким чином, можливості у плануванні інтер'єрів та створенні віконних фасадів будівель. Прикладом використання листового скла в інноваційних будівлях є [[Кришталевий палац]] у Лондоні.
=== Целюлозна промисловість ===
{{Розширити розділ|дата=лютий 2012}}
{{section-stub}}
=== Транспорт ===
На початку промислової революції, внутрішній транспорт базувався на судноплавних річках і дорогах, для переміщення важких вантажів морським шляхом використовувалися каботажні судна. Залізницею транспортувалося вугілля до річок для подальшої відправки, але [[Канал (гідротехніка)|канали]] ще не були побудовані. Тварини запевняли енергію для наземного транспорту, а сила вітру була рушійною силою на морі.