Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Розширити розділ; косметичні зміни |
||
Рядок 12:
==== Сольферіно, Анрі Дюнан та заснування Міжнародного комітету Червоного Хреста ====
[[Файл:Jean Henri Dunant.jpg|250px|thumb|[[Дюнан Жан Анрі|Анрі Дюнан]], автор книжки "Спогади про Сольферіно"]]
Аж до середини 19 століття не існувало ефективної системи забезпечення лікування поранених у бою солдатів та місць для їхнього безпечного розташування. У червні [[1859]] році швейцарський бізнесмен [[Дюнан Жан Анрі|Анрі Дюнан]] їздив в [[Італія|Італію]] для того, щоб зустрітися з французьким імператором [[Наполеон III|Наполеоном III]] для обговорення труднощів проведення бізнесу в [[Алжир|Алжирі]], який тоді був окупований [[Франція|Францією]]. Ввечері [[24 червня]] він приїхав
[[Файл:Original Geneva Conventions.jpg|250px|thumb|left|Оригінал Першої Женевської конвенції, 1864]]
[[9 лютого]] [[1863]] році в [[Женева|Женеві]], [[Дюнан Жан Анрі|Анрі Дюнан]] заснував «Комітет п'яти», до якого крім самого Дюнана ввійшли ще чотири представники впливових женевських родин: [[Гюстав Муаньє]], правник і голова Женевського товариства публічного добробуту, лікар [[Луї Аппіа]] з великим досвідом роботи в польових умовах, друг і колега Аппіа [[Теодор Монуар]] із Женевської комісії гігієни та охорони здоров'я та [[Ґійом-Анрі Дюфур]], впливовий генерал швейцаської армії. Комітет був комісією Женевського товариства публічного добробуту. Він поставив собі метою вивчити питання про можливість втілення ідеї Дюнана й організувти міжнародну конференцію щодо практичного втілення цієї ідеї в життя.
У резолюції конференції, прийнятій 29 жовтня 1863, зокрема були пропозиції про
Рядок 26:
[[Image:Gedenkstein-rotes-kreuz-1864.jpg|thumb|Memorial commemorating the first use of the Red Cross symbol in an armed conflict during the [[Battle of Dybbøl]] (Denmark) in 1864; jointly erected in 1989 by the national Red Cross societies of [[Denmark]] and [[Germany]].]]
-->
Наступного року швейцарський уряд запросив уряди всіх європейських країн, а також Сполучених Штатів, Бразилії та Мексики на офіційну дипломатичну конференцію.
* Національне товариство повинно мати визнання власного уряду
* Національний уряд відповідної країни повинен бути членом Женевської конвенції
Одразу ж після підписання Женевської конвенції національні товариства були засновані в Бельгії, Данії, Франції, Ольденбургу, Пруссії, Іспанії та Вюртембургу. Ще в 1864 Луї Аппія та [[Шарль ван де Вельде]], капітан нідерландської армії, стали першими незалежними й нейтральними делегатами, що розпочали діяльність під час збройного конфлікту під емблемою червоного хреста. Через три роки, в 1867, була скликана перша Міжнародна конференція національних товариств з медичної допомоги пораненим у війні.
Того ж, 1867 року, Анрі Дюнан був змушений оголосити [[банкрутство]] внаслідок невдач свого бізнесу в Алжирі, причиною якого почасти була його невтомна робота в Міжнародному комітеті. Невдачі в бізнесі й конфлікт із Гюставом Муаньє призвів до зняття Дюнана з посади секретаря Комітету та позбавлення членства в ньому. Дюнана звинуватили у фальшивому банкрутстві, й був виписаний ордер на його арешт. Він змушений був покинути рідне місто й ніколи туди не повертатися.
Рядок 38:
Коли в 1901 році вперше вручалася [[Нобелівська премія миру]], [[Норвезький Нобелівський комітет]] вирішив дати їх спільно Анрі Дюрану й [[Фредерік Пассі|Фредеріку Пассі]] — провідному [[пацифіст]]у. Важливішою подією, ніж сама честь нагородження Нобелівською премією, було офіційне привітання від Міжнародного комітету Червоного Хреста, яке означало реабілітацію Анрі Дюрана й визнання тієї визначної ролі, яку він відіграв при утворенні Червоного Хреста. Дюран помер через дев'ять років у маленькому швейцарському курортному містечку [[Гейден]]. Давній супротивник Дюрана, Гюстав Муаньє, помер двома місяцями раніше. Він президував у Комітеті довше, ніж будь-хто в його історії.
У 1906 Женевська конвенція 1867 вперше була переглянута. Через рік Друга міжнародна мирна конференція у Гаазі прийняла
<!---
Рядок 65:
| caption2 = [[Ернест Хемінгуей]] у формі шофера швидкої допомоги Червоного Хреста
}}
З початком Першої світової війни, Міжнародний комітетет Червоного Хреста зустрівся із надзвичайними складнощами, впоратися з якими зміг лише за сприяння національних товариств. Працівники Червоного Хреста прийшли на допомогу медичним службам європейських країн зі всього світу, включно з США та Японією. 15 жовтня 1914 року, Міжнародний комітет Червоного Хреста заснував Міжнародне агентство військовополонених, в якому
Упродовж війни Міжнародний комітет Червоного Хреста відстежував виконання сторонами конфлікту Женевських конвенцій 1907 року й у разі порушень, звертався до країни порушника зі скаргою. При першому в історії застосуванні [[хімічна зброя|хімічної зброї]] Червоний Хрест висловив палкий протест.
З 1916 по 1918 Міжнародний комітет Червоного Хреста опублікував низку поштових листівок з фотографіями з таборів військовополонених. На них було відображене щоденне життя бранців, отримання листів з дому тощо. Міжнародний комітет намагався таким чином вселити надію в серця родин військовополонених, зменшити непевність щодо долі близьких їм людей. Після війни Червоний Хрест організував повернення додому понад 420 тис. військовополонених. З 1920 року задача репатріації була передана щойно заснованій [[Ліга Націй|Лізі Націй]], яка доручила роботу норвезькому дипломату [[Фрітьоф Нансен|Фрітьофу Нансену]]. Згодом його правовий мандат був розширений задачею надання допомоги біженцям і переміщеним особам. Нансен запровадив так званий [[нансенів паспорт]], який видавався біженцям, що втратили своє громадянство. У 1922 році зусилля Нансена були відзначені Нобелівською премією миру.
Рядок 80:
[[Файл:HZwLazarecie1940.jpg|thumb|Повідомлення Червоного Хреста з [[Лодзь|Лодзі]], [[Польща]], 1940.]]
Правовою основою роботи Міжнародного комітету Червоного Хреста під час Другої світової війни була Женевська конвенція в редакції 1929 року. Діяльність комітету була аналогічна його діяльності в Першу світову війну: інспекція таборів військовополонених, організація допомоги мирному населенню, забезпечення можливості листування військовополоненим, повідомлення про пропалих безвісти.
Міжнародний комітет Червоного Хреста не зміг досягти домовленості з нацистською Німеччиною щодо поводження із людьми в концентраційних таборах, і врешті-решт припинив чинити тиск, щоб не поставити під загрозу роботу із військовополоненими. Він також не зміг отримати задовільної відповіді щодо таборів смерті та масового винищення європейських євреїв, циган тощо. В листопаді 1943 Міжнародний комітет отримав дозвіл на посилки в концентраційні табори в тих випадках, коли були відомі імена й місцезнаходження адресатів. Оскільки повідомлення про отримання посилок часто підписували інші в'язні, Міжнародний комітет зумів визначити особи приблизно 105 тисяч в'язнів і передати близко 1,1 млн посилок, в основному в [[Дахау]], [[Бухенвальд]], [[Равенсбрюк]] та [[Сахсенгаузен]].
Рядок 88:
12 березня 1945 президент Міжнародного комітету Червоного Хреста [[Якоб Буркгардт]] отримав повідомлення від генерала СС [[Ернст Кальтенбруннер|Ернста Кальтенбруннера]] з позитивною відповіддю на вимогу Червоного Хреста відвідування концентраційних таборів. Німеччина поставила умову, що делегати повинні залишатися в таборах до кінця війни. Міжнародний комітет надіслав 10 делегатів. Один із них, [[Луї Гефлігер]], зумів запобігти знищенню Маутгаузен-Гузена, повідомивши американські війська про плани німців, чим врятував близько 60 тисяч в'язнів. Міжнародний комітет засудив його дії, оскільки вони були власною ініціативою, що
поставила під ризик нейтральність Червоного Хреста у війні. Репутація Гефлігера була реабілітована тільки в 1990 році.
Інший визначний приклад гуманізму продемонстрував [[Фрідріх Борн]], делегат Міжнародного комітету в [[Будапешт]]і. Він врятував життя від 11 до 15 тисяч євреїв. Женевський лікар [[Марсель Жуно]] був одним із перших європейців, що відвідали [[Хіросіма|Хіросіму]] після [[Ядерне бомбардування Хіросіми|ядерного бомбардування]].
Рядок 104:
-->
{{Розширити розділ|дата=травень 2011}}
=== Міжнародна федерація Червоного Хреста та Червоного Півмісяця ===
==== Історія ====
В [[1919]] році представники національних товариств Червоного Хреста [[Велика Британія|Великої Британії]], [[Франція|Франції]], [[Італія|Італії]], [[Японія|Японії]] та [[США]] зібралися в [[Париж|Парижі]], щоб заснувати "Лігу національних товариств Червоного Хреста" ({{lang-en|League of Red Cross Societies}}). Цей крок був спробою розширити
==== Президенти федерації ====
== Символи руху ==
Рядок 129:
=== Червоний щит Давида ===
[[Файл:Red Star of David.svg|thumb|150px|Червона зірка Давида]]
Червона зірка Давида — символ ізраїльської організації [[Маген Давид Адом]]. Вона не є офіційно визнаним символом Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного півмісяця. Рух неодноразово відмовляв у її визнанні, аргументуючи це тим, що червоний хрест не є символом християнства, а зроблений за зразком прапору Швейцарії зі зміною кольорів. Якщо допустити єврейський символ, то на аналогічний зможе претендувати будь-яка релігійна організація.
== Див. також ==
|