Відкрити головне меню

Зміни

м
суміш розкладок за допомогою AWB
Найбільш великі [[річка|річки]] [[Сарису (Казахстан)|Сарису]] і [[Нура]]. Всі річки (за винятком верхів'їв [[Ішим]]а на крайній півночі) належать до [[басейн річки|басейнів]] Балхаша і невеликих озер: вони маловодні, влітку сильно міліють, розпадаються на плеса, засолоняются або повністю пересихають. Для водопостачання промислових центрів і сільсько-господарських районів побудовані [[водосховище|водосховища]] (найбільші: [[Самаркандське водосховище|Самаркандське]] і [[Шерубай-Нурінське водосховище|Шерубай-Нурінське]] в районі Караганди і [[Кенгирське водосховище|Кенгирське]] поблизу Жезказгана), а також [[канал Іртиш — Караганда]] (довжина 495 км.). Багато озер, головним чином солоних ([[Карасор]] на півночі, [[Каракоїн]] на півдні тощо); багато з них заповнюється водою тільки навесні. На південному сході — озеро Балхаш.
 
Північна частина області зайнята злаково-полиновим степом на червоно-коричневих і каштанових ґрунтах; це основний район неполивного землеробства і відкриття цілини. Південніше розвинена рідкісна напівпустельна і пустельна полинно-солянкова рослинність на частково засолених світло-каштанових, а на півдні сiроземнихсіроземних і бурих ґрунтах з плямами солонців і пісків; на піщаних масивах — злаково-полинова і чагарникова рослинність. На піднесених місцях дрібносопочника поширені степи з острівцями деревної рослинності ([[сосна]], [[береза]], [[осика]], [[верба|верби]]) на сильно щебнистих каштанових і гірських чорноземних ґрунтах.
 
У напівпустелях і пустелях багато гризунів ([[ховрахи]], [[тушканчики]], [[піщанки]]) і хижаків ([[вовк]], [[лисиця-корсак]]), сайги, зустрічаються [[архар]]и і [[джейран]], серед дрібносопочника — [[сарна]], а також [[дрохва]]тощо. По берегах річок і озер — водоплавний птах, в чагарниках очеретів — кабани і акліматизована [[ондатра]]; у озері Балхаш багато риби ([[короп звичайний|короп]], [[судак звичайний|судак]], [[марінка]] тощо).