Відмінності між версіями «Йосія»

6 байтів додано ,  8 років тому
нема опису редагування
[[Файл:Schnorr von Carolsfeld Bibel in Bildern 1860 123.png|thumb|Цар Йосія на рисунку [[Юліус Шнорр фон Карольсфельд |Юліуса Шнорра фон Карольсфельда]].]]
'''Йосія''' (* бл. 647 — † 609 v. Chr.) — цар [[Іудейське царство|юдейського царства]] з 640 по 609 р. до н. е. Після вбивства його батька [[Амон (цар Юдеї)|Амона]] Йосія став царем у віці восьми років ({{Біблія|2 Цар.|22:1}}). Його пралінняправління тривало 31 рік та було відзначено духовним і релігійним відродженням Юдеї.
== Релігійна політика ==
Згідно опису його царювання приведеного у [[Друга книга царів|Другій книзі царів (гл. 22, 23)]] та [[Друга книга хроніки|Другій книзі хроніки (гл. 34, 35)]], Йосія слідував юдейському законові, сприяв вірі у єдиного Бога та радикально відкидав почитання інших богів. Він знищив всі жертовники присвячені іншим богам у Єрусалимі, Бейт-Елі. Йосія реформував служіння у Єрусалимському Храмі, ввів знову святкування [[Песах]]а. Під впливом реформ Йосії в Юдеї склалася, так звана девтерономічна школа, яка справила вирішальний вплив на формування історичного світогляду єврейського народу. Критерієм оцінки діяльності царів стає їх внесок в служіння Єдиному Богу виключно в Єрусалимському храмі і турбота про чистоту культу єдиного Бога. Лише ті царі, які вели безкомпромісну боротьбу проти язичницьких впливів і проти інших культових центрів, ніж Єрусалимський храм, удостоювалися похвали. Падіння в той час північного Ізраїльського царства було Божественною карою за відправлення культу Бога Ізраїлю в інших святилищах. До періоду правління Йосії відноситься початок діяльності найбільш відомого і яскравого представника пророчого руху — [[Єремія (пророк)|пророка Єремії]]. У цей час почався процес збирання і редакції біблійних текстів до однієї збірки, якому значно сприяв пророк. Цей процес закінчився лише у вавилонському вигнанні.
 
== Політичне становище ==
Після смерті [[Ашшурбаніпал]]а, Ассирійська імперія опинилася на межі краху. У 626 р. до н. е. [[Халдеї|халдейський]] вождь [[Набопаласар]] (626–605 р. до н. е.) захопив владу у Вавилонії, а до 612 р. до н. е. в союзі з Мідією зруйнував Ашшур і [[Ніневія|Ніневію]]. [[Ассирія]] практично припинила своє існування. Залишки ассирійських військ втекли за Євфрат і сконцентрувалися біля міста Харран. Йосія не міг не скористатися обставинами, що склалися для утвердження держави. Він поширив свою владу на північ — на колишні ассирійські провінції Самарію ({{Біблія|2 Цар.|23:19}}), Мегіддо (включаючи [[Долина Їзреель|долину Їзреель]]) і Галілею ({{Біблія|2 Хр.|34:6}}). Частина північної Палестини була приєднана до Юдеї і єврейські поселення були засновані на південь і схід від Гази та в районі Ейн-Геді. Єгиптяни були дуже стурбовані зростаючою міццю [[Вавилон]]ського царства і спробували запобігти повному знищенню ассирійців, простягнувши їм руку допомоги. Влітку 609 р. до н. е. фараон [[Нехо II]] (610–595 р. до н. е.) рушив на з'єднання з ассирійською армією в околиці Харрана. Йосія виступив проти єгиптян, зустрівши їх зі своїм військом в районі [[Мегіддо]]. У битві з Нехо Йосія був важко поранений стрілою в горло і помер у Мегіддо ({{Біблія|2 Цар.|23:30}}), чи за {{Біблія|2 Хр.|35:24}} у самому [[Єрусалим]]і. Юдея після поразки була змушена визнати себе васалом Єгипту. Наступником Йосії став його син Йоахаз.
 
{| class="wikitable" border="1" cellpadding="2" style="margin: 1em auto 1em auto"