Сиротенко Григорій Тимофійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 28:
У 1914—1917 роках співробітник [[Союз Визволення України|Союзу Визволення України]] в таборі полонених у [[Раштат]]і.
[[Файл:Syrotenko Hryhoriy.jpg|left|thumb|220px|''Г. Сиротенко посередині'']]
У 1917 р. був головою української громади в офіцерському таборі Ган-Мюнден. Ініціатор українізації цього табору та створення з полонених вояків-українців двох [[Синьожупанники|Українських (Синьожупанних) дивізій]]. У січні—квітні 1918 р. — старший для зв'язку між синьожупанниками та німецькою владою. У ніч з 26 на 27 квітня обидві дивізії були розформовані німцями - як ненадійні. Підтримав [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюру]], який виступив в кінці 1918 проти режиму гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]]. Станом на 12 грудня 1918 р — голова Військово-судової управи [[Армія Української Народної Республіки|Дієвої армії УНР]].
1919 року був товаришем міністра військових справ у [[Уряд УНР|кабінеті]] [[Остапенко Сергій|Сергія Остапенка]] та виконувачем обов'язків міністра військових справ у кабінеті [[Мартос Борис|Бориса Мартоса]].
З 1920 р. жив у [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Радянській Україні]]. У травні 1921 був підсудним на процесі над діячами Української партії соціалістів-революціонерів, що проходив у Києві у Верховному надзвичайному трибуналі (хоча сам був соціал-демократом). Звинувачувався в нелегальному проживанні на території України під чужим прізвищем. Був звільнений від відбування покарання. Застрелився у [[Полтава|Полтаві]] за нез'ясованих обставин.
== Література ==
| |||