Аромотерапія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м replaced: м кв. → м². за допомогою AWB |
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
||
Рядок 60:
=== Додавання олії у ванну ===
Приготуйте дуже теплу (але не гарячу) ванну, після добавте в неї 6-8 крапель одної олії або суміші. Перемішайте воду до утворення на поверхні води ароматичної плівки. Не можна добавляти олію в проточну воду, так як вона випаровується. Зануртесь у ванну на 10-15 хв. При цьому ви не тільки зможете вдихати ароматичну пару, але і частина олії проникне через шкіру.
=== Інгаляція парою ===
Рядок 75 ⟶ 74:
Так, при введенні ефірних олій в креми або ополіскувачі можна не тільки покращити стан шкіри, але і покращити загальний стан організму, ліквідувати косметичні дефекти.
Історична довідка. Древня медицина використовувала лимон при блювоті, гарячці, проносі. В середньовіччя вважалося, що лимон захищає від чуми і є протиотрутою при укусах змій. Лимоном лікували жовтяницю. В якості профілактики від холери та жовтяниці в країнах Малої Азії і Ближнього Сходу в багатьох блюдах використовують лимон у значній кількості. Він допомагає при серцебитті, а запах лимонної олії заспокоює і веселить серце, корисний тому, хто випив отруту. Римський агроном Палладій культивував лимони в 4 ст., а в 8-11 ст. арабські завойовники посадили лимон в Сахарі. Мавританська окупація Іспанії привела до того, що лимони заявилися і в тому регіоні. До 1698 року були признані лікувальні властивості лимона, завдяки яким він користувався великим попитом на Британському флоті, і по цей день британських моряків називають «лайміз» по назві одного із сортів лимона.
|