Бенуа Олександр Миколайович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Джерела: Балабко О.В. "Київ, Іринінська, Лифарям...". Повість за листами митця — Чернівці: Букрек, 2011. — 236 с.: іл.
IvanBot (обговорення | внесок)
м суміш розкладок, replaced: ХІV → XIV (2)
Рядок 30:
[[Файл:Kavos Mariinsky 1890.jpg|міні|праворуч|200пкс|Район Петербурга, де мешкала родина Бенуа. Будинок родини зберігся.]]
[[Файл:Alexandr Benois - selfportrait 1893.jpg|міні|ліворуч|200пкс|О.М. Бенуа. [[Автопортрет]], малюнок 1893 р.]]
Олександр Бенуа народився 21 квітня (3 травня) 1870 року в Санкт-Петербурзі, в родині російського [[архітектор]]а Миколи Леонтійовича Бенуа і Камілли Альбертівни Бенуа (уродженої Кавос). Юнаком навчався в Петербурзькому університеті у 1890-1894 роках на юридичному [[факультет]]і. Але атмосфера багатого столичного дому, де поважали [[мистецтво]] в різних його різновидах( від [[архітектура|архітектури]] до [[графіка|графіки]] ) перенаправила його на шлях власної творчості. Олександр добре опанував техніку акварелі і привіз з Франції низку власних робіт на теми [[Версаль|Версаля]] 17 століття і « Останніх прогулянок короля Луї ХІVXIV ». Якийсь час вчився в Академії мистецтв, також займався образотворчим мистецтвом самостійно і під керівництвом старшого брата Альберта. Родина була двомовною, тут добре знали російську і французьку. Тому подорожі до Парижу не були великою мовною перешкодою. Пізніше, коли Олександр Бенуа прийняв рішення емігрувати з країни, що потопала у варварстві, перебування у Франції стало як повернення на свою історичну батьківщину.
 
== Університет і служба у княгині Тєнішевої ==
Рядок 43:
[[Файл:Winter Palace Garden Entrance.jpg|міні|праворуч|200пкс|Зимовий палац в Петербурзі.]]
 
Початок 20 століття взагалі став важливим етапом в творчості майстра, в його пошуках. Бенуа остаточно захопила історична тема, яка чітко поділилася на зацікавленість до Франції доби короля Луї ХІVXIV та до Петербурга доби 18 століття. Він двічі звертався до версальської серії - у 1897 та у 1905-1906 роках. І довго малював краєвиди парку в роки життя у Франції.
 
Його гуртку належить честь повернення приязні до історії Петербурга і його архітектурного і художнього образу попри офіциоз, державницьку холодність і сплюндрованість у 19 столітті. Саме тому темами багатьох робіт Бенуа стають уславлені сторінки міста 18 століття, його [[парк]]и і ні на що не схожі [[палац]]и, пишний побут доби [[бароко]] і класицизму, архітектурні шедеври геніальних будівничих.