Вікіпедія

Гінді: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
MerlIwBot (обговорення | внесок)
Боти
250 923 редагування
м робот змінив: mk:Хиндиски јазик→mk:Хинди
IvanBot (обговорення | внесок)
Боти
238 646 редагувань
м →‎Діалекти: суміш розкладок, replaced: ХІV → XIV
Рядок 51:
У [[діалект]]ному плані гінді розпадається на західну та східну (ідеться про місцеві індоарійські діалекти, поширені в штаті [[Уттар-Прадеш]] і навколо нього); межа між ними пролягає на схід від [[Канпур]]а. Східна (''пурабія'') гінді містить діалекти ''чхаттісгархі, багхелі і авадгі'', або ''байсварі'' (в Аудгі); західна (''пачханга'') гінді підрозділяється на ''брадж, канауджі'' та ''бунделі'', з одного боку, й діалекти району Мератха-Рохилкханда-Амбали й ''бангару'' (в околицях [[Делі]]) – з іншого.
 
Основним діалектом літературної гінді є ''кхарі болі''. Він виник у ХІІІ-ХІVXIV ст., у період мусульманського завоювання Індії. В ту епоху на всій території Індії був поширений ''апабхранш''. Державною мовою мовою мусульманських завойовників була перська. Основна маса завойовників розмовляла перською [[фарсі]], арабською чи [[турецька мова|турецькою]] мовами. Але для спілкування з місцевими мешканцями вони зверталися за допомогою до діалекту, поширеному в районах [[Делі]], і в розмові з місцевими мешканцями вони додавали в свою мову перські, арабські або турецькі слова. Поступово така змішана мова, в якій були перські, арабські та індійські слова, безпосередньо стала мовою спілкування між завойовниками-мусульманами та мешканцями Північної Індії. Згодом цей делійський діалект отримує назву ''кхарі болі''.
 
Спочатку кхарі болі була тільки розмовною мовою. У літературі її почали застосовувати мусульманські поети. Цю літературну форму кхарі болі називають [[урду]].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гінді