Відмінності між версіями «Святилище»

м
суміш розкладок за допомогою AWB
(зображення)
м (суміш розкладок за допомогою AWB)
== За країною ==
=== {{UKR}} ===
Відомості про cвятилищасвятилища подають писемні джерела ([[літопис]]и, християнська полемічна література), матеріали [[археологія|археології]], [[етнографія|етнографії]], [[топонімія|топонімії]], [[фольклор]]у. Первісними місцями справляння культу в праслов'ян, як і в інших давніх народів, були природні об'єкти: [[гора]], скеля чи камінь, водойма, гай чи окреме [[дерево]]. Із розвитком язичництва ці природні об'єкти ввійшли до культового комплексу, який також включав: майданчики і ями для жертвоприношень, ритуальні вали і рови, дерев'яних або кам'яних ідолів. Однак культ окремих особливо примітних природних об'єктів (домінуючих на місцевості вершин, каменів незвичної форми, джерел чи криниць із «цілющою» водою) почасти зберігся до нашого часу. Приклад С. — літописне капище з ідолами [[Перун|Перуна]], [[Хорс|Хорса]], [[Дажбог|Дажбога]], [[Стрибог|Стрибога]] та ін. богів, яких встановив у [[Київ|Києві]] під час свого княжіння [[Володимир Святославич|Володимир Великий]], Значний [[Збручанський культовий центр|язичницький культовий комплекс]] відкрито у 1984 археологами на р. Збруч (Тернопільська область).
 
Характерними рисами Святилища були: