Відмінності між версіями «Протеом»

583 байти додано ,  8 років тому
доповнення
м (r2.7.3) (робот додав: sr:Proteom)
(доповнення)
'''Протеом'''&nbsp;— сукупність всіх білків, клітини, тканини, організму або популяції, що експресуються за певними, чітко визначеними умовами. Термін був запропонований в 1994 році австралійським дослідником Марком Вілкінсом на конференції в Італії<ref>{{cite journal|last=Wilkins|first=Marc|authorlink=|year=2009|month=Dec.|title=Proteomics data mining|journal=[[Expert review of proteomics]]|volume=6|issue=6|pages=599–603|publisher= |location = [[England]]| pmid = 19929606|doi = 10.1586/epr.09.81 | bibcode = | oclc =| id = | url = | language = | format = | accessdate = | laysummary = | laysource = | laydate = | quote = }}</ref>, пізніше ця робота стала частиною його докторської дисертації на здобуття[[PhD]] ступеня. Термін «протеом» складається з частин слів «[[білок|'''прот'''еїни]]» (білки) та «[[геном|ген'''ом''']]».
 
== Термінологія ==
З того часу термін «протеом» був застосований для кількох різних типів біологічних систем. Клітинний протеом&nbsp;— набір білків, знайдних в специфічному типі [[клітина (біологія)|клітин]] за специфічними умовами, наприклад під дією певного [[гормон]]у. Протеом організму означає набір білків протеомів всіх клітин організму. Термін також використовується для опису набору білків на рівні менше клітини, наприклад всі білки у вірусі можуть бути названі вірусним протеомом.
 
== Загальна характеристика ==
Протеом більше, ніж [[геном]], особливо у [[еукаріоти|еукаріотів]], в тому сенсі, що білків більше, ніж [[ген]]ів. Це пов'язано з [[альтернативний сплайсинг|альтернативним сплайсингом]] генів і [[посттрансляційна модифікація|посттрансляційною модифікацією]] білків, наприклад, [[гликозилювання]]м або [[фосфорилювання]]м.
 
Окрім того протеом має як мінімум два рівні складності, яких не має геном. Тоді як геном визначається [[нуклеотидна послідовність|нуклеотидною послідовністю]], протеом не може бути обмежений сумою послідовностей всіх наявних білків. Повна характиризація протеому вимагає характеризації [[структура білків|структури білків]] протеому та [[білок-білкова взаємодія|функціональної взаємодії]] між білками.
 
== Методи досілдження ==
Традиційна [[протеоміка]], дослідження протеому, користувалася методом двовимірного [[гелевий електрофорез|гелевого електрофорезу]]. У першому вимірювання білки розділялися за ізоелектиричним фокусуванням, а у другому&nbsp;— за рощміром. Важливим методом протеоміки пізніше стала і [[мас-спектроскопія]]. «Зняття відбитків пільців» білків за допомогою мас-спектроскопії швидко збільшоло ефективність досліджень. Пізніше до цих методів були додані багато нових методів [[очишення білків|очищення]], [[секвенування білків|секвенування]] білків, створення [[рекомбінантна ДНК|рекомбінантних]] та мічених білків. Отримання великих обсягів даних привело до розробки численних обчислювальних методів їх аналізу.
 
Багато досліджень проводяться в міжнародній колаборації, для коорднації таких зусиль в 2001 році була створена міжнародна [[Організація протеому людини]] ({{lang-en|Human Proteome Organization — HUPO}}).
 
== Посилання ==
{{reflist}}
 
{{biosci-stub}}