Назва породи [[сенбернар]] походить від монастиря CвятогоСвятого Бернара у швейцарських Альпах. В XI столітті чернець Бернар із [[Мантон-Сен-Бернар|MантонаМантона]] заснував притулок для мандрівників, що, як і гірську тропу, назвали його ім'ям. Перевал Великий Сен-Бернар знаходиться на висоті близько 2,5 км — на той час одне із найвищих населених місць Європи. Це була важка і небезпечна дорога для мандрівників через [[лавина|лавини]], сильні вітри, круті гірські переходи та грабіжників. У XVII столітті ченці для порятунку подорожуючих почали використовувати собак породи [[сенбернар]]. Густа шерсть захищала собак від холоду й [[сніг]]у, а їхній надзвичайний нюх допомагав знаходити людей, які потрапили під снігову лавину. Ці пси здатні відчувати наближення лавин, що не раз рятувало людям життя.
