Вікіпедія

Гірнича промисловість Киргизстану: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
IvanBot (обговорення | внесок)
Боти
238 646 редагувань
м →‎Вугільна промисловість: суміш розкладок, replaced: ХІХ → XIX
IvanBot (обговорення | внесок)
Боти
238 646 редагувань
м суміш розкладок, replaced: ХХІ → XXI (6)
Рядок 3:
==Загальна характеристика==
 
На початку ХХІXXI ст. у країні видобувають і переробляють руди W, Mo, Sn, Hg, Sb, Au, U, рідкісних металів і неметалічних корисних копалин. Питома вага гірн. промисловості в К. суттєва – на її частку припадає у 2002 р бл. 60% всього промислового виробництва республіки. У ВВП країни гірничодобувна галузь становила у 2001 р 7,7%, а гірнича і металургійна – 10%.
 
З розпадом Радянського Союзу гірничорудні підприємства Киргизької Республіки зіткнулися з такими проблемами, як втрата ринків збуту, зростання цін на паливо, електроенергію, дефіцит [[Оборотний капітал|оборотного капіталу]], втрати фахівців, зношеність морально застарілого обладнання, падіння цін на метали, необхідність переходу до видобування корисних копалин на великих глибинах. Внаслідок цього гірничорудна промисловість істотно знизила обсяги виробництва. Майже в 10 раз поменшало виробництво вугілля (з 4 млн т до 400 тис. т), в 2-3 рази стибію (замість 20 тис. т – 5-7 тис. т), припинився видобуток рідкісноземельних елементів, закрилися всі уранові і поліметалічні рудники. Уряд К. прийняв ряд заходів для відновлення і подальшого розвитку гірничої промисловості. Ухвалені «Закон про надра», «Податковий кодекс», «Закон про іноземні інвестиції»; всі гірські комбінати приватизовані. Розсекречені відомості про запаси всіх без винятку к.к. По лінії ООН англійською мовою випущено збірник «Геологія і корисні копалини Киргизстану». Киргизстан став членом Всесвітньої торгової організації.
Рядок 14:
В К. нафта видобувається з 1901 р, а [[природний газ]] з 1960 р. Експлуатуються родов. Чангир-Ташське, Ізбаскентське, Майлі-Суйське-IV, Майлі-Суйське-ІІl, Чигирчикське, Карагачське, Тогап-Бешкентське, Сузакське. Загальний експлуатац. фонд становить понад 300 свердловин. Осн. обсяг [[нафта|нафти]] добувається глибинно-насосним способом. Родов. розробляються методом штучної підтримки пластового тиску шляхом їх заводнення.
 
На початку ХХІXXI ст. державна нафтогазова компанія AТ Киргизнефтєгаз (Kyrgyzneftegaz), – основний продуцент вуглеводнів, – ідентифікувала 15 нових нафтових і газових полів у південному Киргизстані з резервами 1.6 млн т [[нафта|нафти]] і 4.9 млрд м³. газу. Компанія видобула в 2001 р 75,5 тис.т [[нафта|нафти]] і 32.7 млн м³. газу [Mining Annual Review 2002].
 
По території Киргизії проходять газопроводи Бухара - Ташкент - Бішкек - Алма-Ата і Майлі-Сай - Джалал-Абад - Кара-Суу - Ош.
 
===Вугільна промисловість===
– найстаріша галузь промисловості. Експлуатація вугільних родов. К. почалася в XIX ст. (Наринське, 1890; Кок-Янгакське, 1896; Кизил-Кійське, 1898; Сулюктинське, 1900). В середині ХХ ст. освоєні Джергаланське, Каджи-Сайське і Мін-Кушське родов. Пізніше введений в експлуатацію кар'єр Алмаликський. Вугілля в осн. буре, використовуються як енергетичне. До 1980 р. галузь нарощувала обсяг видобутку. Його пік припадає на 1976-80 рр., коли в середньому на рік було видобуто понад 4,2 млн т вугілля. У 1990-х роках – на поч. ХХІXXI ст. (2002) діяло 12 вуглевидобувних підприємств, в т.ч. 6 кар'єрів. Обвальне зменшення вуглевидобутку відбулося за період після 1991 р. В результаті у 2001 р. видобуто вугілля тільки 0,477 млн т. Видобуток вугілля ведеться на родовищах Кок-Янгак, Ташкумир, Абшир, Уч-Коргон, Алмалик, Сулюкта, Джергалан, Кара-Кіче, Мінкуш.
 
Передбачається зростання видобутку вугілля в 2002 до 580 тис.т. Станом на 1 січня 2002 р вугільна підгалузь мала 11 функціонуючих копалень і дві допоміжні. До 2005 заплановано збільшити видобуток вугілля до 1.0 млн т. Основний виробник вугілля в країні – компанія Kyrgyzkomur Corp. (Киргизвугілля, Kyrgyzugol).
Рядок 26:
здійснюється з 1940-х років. Першими були освоєні Кадамджайське стибієве і Хайдарканське ртутне родов. У 50-і рр. ХХ ст. почали розроблятися Чаувайське ртутне, Терек-Сайське стибієве, Ак-Тюзське, Ак-Кульське, Боординське, Сумсарське і Канське поліметалічні родовища. У 60-і рр. ХХ ст. розпочата експлуатація Симапського ртутного родов. На їх базі було відкрито Кадамджайський стибієвий (первісток кольорової металургії Киргизстану, 1936 р), Хайдарканський ртутний і Киргизький гірничо-металургійний комбінати. Розробка руд ведеться підземним та відкритим способом.
 
[[Кадамджайський стибієвий комбінат]] - єдине в країнах [[СНД]] підприємство із закінченим циклом робіт. На початку ХХІXXI ст. у складі Кадамджайського стибієвого комбінату діють два підземних рудники - Кадамджай і Терексай. Сировинна база Кадамжайського рудника - родовища Кадамжай і Північний Акташ із запасами 6,3 млн т руди (95 тис.т сурми). Стибій-флюоритові руди родовища Північний Акташ характеризуються низьким вмістом стибію (0,51 %) і підприємством не розробляються. Комбінат переробляє як місцеву, так і імпортну сировину з Росії і Таджикистану. У 1990 р. Кадамджайський комбінат виробив 17608 т стибію, зайнявши серед аналогічних виробників 3-є місце у світі після Китаю і Болівії, але в останні роки випускає біля 1200 т стибію і сполук. Ринки збуту - Росія, Узбекистан, Казахстан, [[Україна]], [[Великобританія]], Венесуела, Корея і інш.
 
ДАТ «[[Хайдарканський ртутний комбінат]]» забезпечено запасами на тривалу перспективу. У 1998 р. на комбінаті виробництво Hg становило 630 т, флюоритових конц-тів 3200 т, антимонітових конц-тів 180 т із загальним обсягом продажу продукції на суму 3 млн дол. До складу комбінату у 2002 р. входять декілька рудників і фабрика збагачення плавикового шпату, ртутно-стибієвої сировини та металургійний завод для отримання ртуті. На однойменному родовищі добувають монометалічні ртутні і комплексні ртутно-стибієві руди. Запаси ртуті на родовищі Хайдаркан - 21 тис. т з середнім її вмістом в руді 0,17 %. Основна продукція - металева ртуть і концентрат плавикового шпату. У 1990 р. тут було одержано 800 т ртуті, в 2000 р. при переробці комплексних руд отримано 600 т ртуті, 800 т концентратів стибію, 16 тис. т плавикового шпату. Стибієвий концентрат надходить на Кадамджайський стибієвий комбінат. Діє рудник Улугтау (Чонкой), на якому запаси ртуті становлять 22,7 тис. т при вмісті її в руді 0,26 %. Бл. 90 % продукції комбінату йде на експорт в Китай, [[США]], Нідерланди. Комбінат планує переробляти ртутьвмісні відходи, накопичені на підприємствах [[Росія|Росії]], Західної Європи, а також багаті руди невеликих родовищ гніздового типу (Адираккоо, Сарибел, Ташбулак і інш.), розташованих поблизу. Продукція постачається в Росію і інші країни СНД, Європи і Азії.
 
===Уран===
Переробка уранових концентратів на початку ХХІXXI ст. (2002) здійснюється на ГЗК ДАТ «Кара-Балтинський гірничорудний комбінат», який виробляє закис урану з хімічних концентратів природного урану; хімічні сполуки молібдену, вольфраму і олова з концентратів і відходів виробництва цих металів; афіноване золото і срібло в злитках з катодного і шліхового золота, сплавів Доре і промпродуктів. Поставниками сировини для комбінату, крім Киргизстану, є Казахстан, Росія, інші країни СНД. Продукція гідрометалургійного виробництва комбінату відповідає вимогам світових стандартів і експортується в Росію, Білорусію, країни Західної Європи і Північної Америки. Потужності підприємства дозволяють виробляти щорічно до 1200 т закису-оксиду урану, до 600-1000 т амонію молібденокислого, вольфрамокислих солей амонію, металевого олова, до 40 т афінованого в злитках золота і срібла. Подальші перспективи місцевої уранової промисловості пов’язують з освоєнням уран-молібден-ванадієвого родов. Сариджаз (8,2 тис. т урану з вмістом його в руді 0,022 %) і Кизил-Омпульської групи уран-торіонітових розсипів (13,4 тис. т урану із вмістом 11 г/м<sup>3</sup>).
 
===Золото.===
Рядок 38:
У 1997 р. видобуток золота в країні склав 17 т , у 1998 – 21 т, 2000 – 22 т, 2001 – 24,67 т. З них у 2001 р компанія Kyrgyz-Canadian Kumtor Gold Co. видобула 23.4 т, що на 1.9 т (12.3%) більше ніж у 2000.
 
В ХХІXXI ст. розвиток золотодобувної галузі є однією з пріоритетних задач ВАТ “Киргизалтин”, створеного у 1992. “Киргизалтин” добуває золото на родов.: Кумтор, Макмал, Солтан-Сари, Джеруйське, Терек-Сайський рудник та ін. Запаси Кумтору експерти оцінюють в 500-700 т золота, держкомісія по запасах затвердила 285 т. балансових запасів, 22,8 т – забалансових (1995). У СП «Кумтор» (за участю канадської компанії «Камеко») з 1996 р. інвестовано 452,2 млн [[долар США|дол. США]]. З початку експлуатації тут вже видобуто понад 100 т золота. Річна продуктивність по руді – 6 млн т, по золоту - 20 т. Собівартість золота – 150-180 дол. за унцію. На місці виплавляється сплав Доре. Афінаж золота здійснюється на Карабалтінському комбінаті (60 км від м. Бішкек). При щорічному видобутку в 20-22 т кар'єрні запаси можуть бути погашені за 10 років. Подальша перспектива пов’язується з підземними рудовидобувними роботами. З 1986 р. на родовищі Макмал щорічно добувають з кар'єру від 1 до 2,4 т золота. У 2001 р стали переробляти золотовмісні руди з середнім вмістом золота 2,5 г/т. При позитивному розв'язанні цих проблем Макмальський золотодобувний комбінат додатково може добути до 22 т золота.
 
Найближчим часом намічається експлуатація ще двох родовищ золота. Англо-австралійською компанією «Норокс» – родовища Джеруй (75 т золота, руда із вмістом 6,3 г/т). Малайзійська гірничорудна компанія склала проект шахтної експлуатації родовища Талдибулак Лівобережний в Кемінському районі Чуйської області. Загальні запаси 110 т золота, промислового золота бл. 80 т, руда із вмістом Au 6 г/т). Курує проект освоєння родовища згідно з постановою уряду АТ "Киргизалтин".
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гірнича_промисловість_Киргизстану