Лисогірка (Меджибізька селищна громада): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: = Інтернет-посилання = → = Посилання =
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Посилання: суміш розкладок, replaced: ХІХ → XIX
Рядок 48:
За адмін.поділом 20 ст. Летичівський район
 
Село Лисогірка розташоване в 5-ти км від Меджибожа і 11 км від станції Деражня на горбі, що піднімається серед околичної рівнини, «Лиса гора», від якої отримало назву саме поселення. Ні річки ні потічка тут немає, є кілька ставків, жителі користуються колодязями. З трьох сторін село оточують ліси. Місцевість характеризується багатою рослинністю і відсутністю боліт. До 30-х років ХІХXIX ст. с. Лисогірка являло собою незначне поселення, не більше 10 селянських хат., що приписане було до села Чарторийки і входило у склад Меджибізького ключа князів Чарторийських. За участь у польському повстанні останнього з власників Адама Чарторийського Лисогірка була конфіскована у державну казну Російської імперії і перетворена у військове поселення. Сюди було переселено частину населення з ліквідованого 1831 році с. Чорторийка. У 1841 році селяни наскору збудували дерев’яну цвинтарну церкву в честь святих безсребреників Косьми і Даміана, яка декілька років була і приходською. Потім на держаний кошт був закладений цегельний, однокупольний храм разом із дзвіницею і освячений у 1847 році.
Школа грамоти існувала з 1861 року, яка була відкрита Дорофеєм Волинецьким, у 1894 році було побудовано власне приміщення, а в 1896 школа була перетворена в церковно-приходську.
У 1951 році була утворена Требуховецька сільська рада.