Бессарабська площа: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Бот: Автоматизована заміна тексту: Шаблони ліній київського метро |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Історія: суміш розкладок, replaced: ХІХ → XIX |
||
Рядок 45:
Виникла на початку XIX ст. як тогівельний майдан поблизу міської застави, куди Васильківським шляхом приїздили торговці з півдня України та Бессарабії (Молдови).
Усередині [[XVI ст.]] на її місці існувало [[кладовище]]. Про це повідомляє один з документів [[1593]] року. Цвинтар там був і в першій половині [[XVIII ст.]], його започаткувала там [[Лютеранство|лютеранська]] [[громада]] [[Києва]]. У зв'язку із забудовою [[Хрещатик]]а [[1812]] року його закрили і перенесли на [[Звіринецьке кладовище|Звіринець]], наприкінці [[1830-ті|1830-их]] років здійснили планування цієї місцевості шляхом засипання [[урвище|урвищ]] глибиною до 6-ти метрів шарами [[гній|гною]] та землі, які чергувалися. Так виникла за межами міського поселення площа, на якій в 1-ій половині
Дещо по-іншому тлумачить цю назву київський історик, археолог і церковний діяч [[Лебединцев Петро Гаврилович|П. Г. Лебединцев]]. У своїй праці «Киев за 60 лет перед сим» ([[1909]] рік): «На Киевской Бессарабке в нескольких лачужках под горой собралась всякая бродячая вольница, отчего и произошло название той местности». Автор мав на увазі, вочевидь, ту обставину, що кияни іменували цих бездомних шукачів пригод «бесарабами», а місцевість, про яку йде мова, — Бессарабською біржею. Тут містилася кінна поштова станція, шлях перетинав шлагбаум, біля якого перевіряли паспорти. Поблизу існував басейн з водою, що живився підземними джерелами.
| |||