Вікіпедія

Інформаційне середовище: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Albedo (обговорення | внесок)
128 640 редагувань
м {{Інформаційна ера}}
DixonDBot (обговорення | внесок)
Боти
220 373 редагування
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Вікіфікувати; косметичні зміни
Рядок 3:
* '''Інформаційне середовище''' — це світ інформації навколо людини і світ його інформаційної діяльності.
* '''Інформаційне середовище'''&nbsp;— це сфера діяльності суб'єктів, пов'язана зі створенням, перетворенням, споживанням інформації.<ref>Арский Ю. М., Гиляревский Р.&nbsp;С.&nbsp;Инфосфера: Информационные структуры, системы и процессы в науке и обществе [Текст] / Ю.&nbsp;М.&nbsp;Арский, Р.&nbsp;С.&nbsp;Гиляревский, И.&nbsp;С.&nbsp;Туров, А.&nbsp;И.&nbsp;Черный.&nbsp;— М : ВИНИТИ, 1996.&nbsp;— 489 с.</ref>
 
[[Категорія:макросередовище]]▼
[[Категорія:ЗМІ]]▼
 
== Загальна характеристика ==
Сучасна людина занурена в інформаційне середовище, адже живе серед [[телебачення]],[[Книга|книг]], [[журнал]]ів, та [[Гра для персонального комп'ютера|комп'ютерних ігор]]. Таким чином, інформація відіграє все більшу роль в життєвому циклі людини, пронизує всю його діяльність та формується інформаційний спосіб життя. За рахунок цього
Сучасне інформаційна середовище дуже суперечливе, але водночас надзвичайно різноманітне за характером представлених ідеологій, точок зору, підходів до тих чи інших явищ. Головна складова інформаційного середовища - інформаційний фонд. Сьогодні інформаційний фонд розрізняється різноманітними як за змістовним і видовим ознаками, так і за видами носіїв інформації (книги, аудіо та відеокасети, компакт - диски, електронні видання та ін.).<ref>Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис [Текст] / Д. И. Блюменау. — Львов : Наука, 1989. — 190 с.</ref>
Інформаційне середовище має кілька ієрархічних рівнів:
* '''Глобальний''';
* '''Міжнародний''';
* '''Загальнодержавний''';
* '''Регіональний''';
* '''Локальний'''.
Тобто, інформаційне середовище можна характеризувати за масштабом, причому для кожного суб'єкта будуть присутні всі три рівні в тій чи іншій мірі. Територіальна вираженість цих масштабів полягає в концентрізаціі інформаційного середовища, де кожен буде відображати масштаб інтересів суб'єкта, представляючи собою поле інформаційного споживання суб'єкта. Причому, з розвитком суб'єкта зсув інтересів відбувається, як правило, на глобальному рівню, тобто коли він має достатньо знань для сприйняття більш глобальною, більш абстрактної інформації.<ref> Розенфельд Л., Морвиль П. Библиотечное дело: Терминологический словарь [Текст] / Розенфельд Л. — 3-е издание. — М. : Символ-Плюс, 1997. — 65 с.</ref>
 
Практичне вивчення інформаційного середовища можливо на прикладі засобів масової інформації (друкованих та телевізійних), що взаємодіють із людьми. Структура інформації, яка надається засобам масової інформації, в ідеальному випадку повинна відображати потреби населення, а в реальному випадку відбувається практично навпаки – засоби масової інформації формують світогляд і інформаційні потреби населення, в чому і проявляється їх роль як найважливішого інструменту державного та регіонального управління.
[[Засоби масової інформації]] як об'єкт дослідження зручні й тим, що вони містять різнорівневу інформацію, яку легко сегментувати для кожного видання, вони ж саме і створюють та удосконалюють інформаційне середовище.<ref> Человек и информационная среда [Электронный ресурс]. — Электронные данные. — Режим доступа : World Wide Web. — URL http://www.congress2008.dialog21.ru/Doklady/16410.htm.</ref>
 
=== Властивості інформаційного середовища ===
Існують базові властивості інформаційного середовища, до них можна віднести:
*інформація інформація має властивість наповнювати будь який наданий їй простір і зберігатися незмінно в такому стані довгий час;
* також головними властивості інформаційного середовища є варіативність, проективна та комунікативна спрямованість.<ref> Мелюхин И. С. Концепция управления деятельностью по формированию, использованию, ведению и защите информационной среды [Текст] / И. С Мелюхин . — ВИНИТИ, 1999. — 150 с.</ref>
 
Розглянуті властивості інформаційного середовища дозволяють зробити висновок про те, що різні її прояви виступають як специфічні моменти історично зумовленого соціального буття.
Рядок 33 ⟶ 30:
Одна з властивостей інформаційного середовища - розсіювання інформації, яке призводить до того, що відомості з одного питання можуть перебувати в різних, іноді тематично не пов'язаних джерелах. Сьогодні ця властивість доповнюється, децентралізацією інформаційних ресурсів. Це пов'язано з використанням нових інформаційних технологій та реалізацією ідеї розподіленого інформаційного фонду.
 
== Функції інформаційного середовища ==
Відповідно, основними [[функція]]ми інформаційного середовища є '''реалізація оперативного обміну інформацією та її зберігання в такій формі''', яка забезпечить подальше використання в процесі відтворення знань, тобто не тільки збереження примірника, а й ідентифікацію змісту.
 
Тому можна говорити про '''когнітивної функції''' цього середовища, що сприяє перетворенню інформації в індивідуальне знання користувачів (цей складний процес не до кінця вивчений наукою), а останнього через створення користувачами текстів - в інформацію.
 
Також існують такі функції як, '''збір і реєстрацію інформації, їх зберігання, оброблення, актуалізація''', що забезпечує підтримуваної інформації, а також '''обробка запитів користувачів'''. В інформаційному середовищі відбувається видалення даних. Це необхідна стадія попередньої обробки даних і підготовки їх до завантаження в систему, особливо у випадках, коли використовується декілька джерел даних. Зазвичай вона включає процедури фільтрації даних, усунення неузгодженості, надмірності і різних помилок, заповнення пропусків, а також інші процедури, спрямовані на поліпшення якості даних. Перевірка достовірності даних - це змістовна процедура, яка дозволяє встановити, чи адекватно характеризують стан предметної області зібрані для введення в інформаційну систему інформаційні ресурси. Ця процедура, на жаль, не може бути повною мірою формалізована. Тому вона в значній мірі покладається на системний персонал і залучених до цієї роботи експертів. <ref>Шрейдер Ю. А. Информационные процессы и информационная среда [Текст] / Ю. А. Шрейдер. — СПб : Символ-Плюс, 2000. —169 с.</ref>
 
== Види інформаційного середовища ==
Існують такі види інформаційного середовища:
* '''зовнішнє інформаційне середовище''';
* '''внутрішнє інформаційне середовище'''.
 
'''Внутрішнє середовище (мікросередовищі)''' – це всередині приміщення, в якому знаходиться людина (офіс, виставковий комплекс, читальний зал тощо).
'''Зовнішнє інформаційне середовище (макросередовищі)''' - за межами офісу та підприємства. Зовнішнє інформаційне середовище накладає відбиток на внутрішнє середовище.<ref>Информационная среда и развитие общества [Электронный ресурс]. — Электронные данные. — Режим доступу : World Wide Web. — URL : ttp://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/.</ref>
 
Охарактеризуємо спочатку зовнішнє інформаційне середовище, виділяючи ті властивості і особливості, які важливі для забезпечення високої якості рішень, та функціонування інформації. Перш за все, у зовнішньому інформаційному середовище перебуває безліч інформації та повідомлень, які можна розділити на повідомлення спрямовані і не спрямовані. Спрямована інформація повідомлення формуються і передаються авторами безпосередньо на вказану адресу і не потрапляє до пересічного громадянина. Прикладами таких повідомлень можуть служити телефонні дзвінки, повідомлення, що надходять в особистих бесідах, листи, що надходять на адресу підприємства.
 
Формування і передача спрямованих повідомлень служать досягненню якихось [[Мета|цілей]] їх відправників. Очевидно, що загальною характеристикою цих цілей може служити прагнення до отримання тієї чи іншої вигоди відправником повідомлення за рахунок (або з допомогою) адресата. Звідси випливає, що найважливішими характеристиками спрямованих повідомлень виступають їх істинність або хибність, з одного боку, і ступінь довіри адресата до джерела повідомлення, з іншого.
Важливість саме цих характеристик спрямованих повідомлень обумовлена тим, що від них залежать витрати підприємця при використанні одержуваних повідомлень. Якщо припустити, що всі спрямовані повідомлення є істинними, то витрати на їх отримання є мінімальними і зводяться до витрат на підтримання в робочому стані засобів зв'язку. Якщо ж надходять повідомлення кваліфікуються як потенційно помилкові, тобто сприймаються як ймовірна дезінформація, до складу відповідних витрат повинні включатися і витрати на перевірку істинності повідомлення, що, як правило, різко збільшує загальний обсяг витрат. При цьому, очевидно, діє проста закономірність: чим вище рівень довіри до джерела повідомлення, тим нижче витрати на перевірку істинності останнього.
 
Не спрямована інформація повідомлення характеризуються властивістю, що формуються [[автор]]ом у розрахунку на сприйняття не якогось одного конкретного одержувача, а цілої їх групи, потенційно - усіх, кого може досягти таке повідомлення. Прикладами не спрямованої інформації служать газетні публікації, реклама в засобах масової інформації, видання зводів законів та інструкцій. Якщо цілі формування та передачі спрямованих повідомлень пов'язані з отриманням вигоди їх автора безпосередньо від адресата або за його участю, то для не спрямованих повідомлень такий мотив в явному вигляді відсутній. Як правило, свою економічну вигоду автор повідомлення отримує не прямо від споживача інформації, а від організації, що розповсюджує не спрямовану інформацію - редакції газети, книжкового видавництва.
 
'''Внутрішнє інформаційне середовище''' - це інформаційні ресурси і все що пов'язане з інформаційною діяльністю працівника і користувача в інформаційній службі.
Внутрішнє інформаційне середовище має здатність до розширення своїх меж та і навпаки до звуження. Інформаційне середовище одного підприємства може об’єднувати в собі підрозділи організації які розташовані в різних точках земної поверхні. У просторі будь-якої установи можна виділити дві основні частини середовища: призначену для співробітників і для користувачів. У тих установах, де зберігаються фонди (бібліотеки, архіви, музеї, книгарні, книжкові палати, органи наукової і технічної інформації) виділяється ще приміщення для сховища.<ref> Информационная среда [Электронный ресурс]. — Электронные данные. — Режим доступа : World Wide Web. — URL http://www.finam.ru/dictionary/wordf01550/default.asp?n=16.</ref>
 
Назвемо об'єкти інформаційного середовища установи, кожен з яких можна розглядати як особливу форму організації інформації, що сприяє її доступу.
Це насамперед окремі документи, в цілому інформаційний фонд, документи, організовані у вигляді експозиції, бази даних бібліографічної інформації. Рекламна та композиційна метаінформація допомагають користувачам орієнтуватися в приміщенні інформаційної служби, її окремих підрозділів (читального залу, виставкового залу).
Підприємства формують своє внутрішнє інформаційне середовище, в якій функціонують потоки інформації. В якості зовнішніх джерел інформації підприємства виступає держава, інформаційні центри і зв’язки, постачальники матеріалів, конкуренти, інфраструктура ринка. Вхідний потік підприємства формується на основі інформації, яка надходить з зовнішнього середовища. Вихідний інформаційний потік направляється підприємством на зовнішнє середовище и містить інформацію про свої можливості, товар, матеріали, енергетичних, кадрових та інформаційних потреб. Інформаційна система організації фільтрує інформаційний потік і виділяє інформацію, необхідну для життєдіяльності підприємства, переробляючи її в зручну для себе форму.
== Підходи для розподілу інформації в інформаційному середовищі ==
При вирішенні багатьох проблем використовуються [[Підхід|підходи]], які можна вважати як ціннісні, формальні, змістовні, і призначені для користувача способи доступу та розподілу інформації.
 
'''Перший підхід''' забезпечує доступ користувачів перш за все до тієї інформації, яка відображає сформовані в суспільстві цінності, (наприклад, до творів класиків художньої літератури, науки, актуальної інформації).
Рядок 94 ⟶ 91:
* Шрейдер Ю.&nbsp;А.&nbsp;Информационные процессы и информационная среда [Текст] / Ю.&nbsp;А.&nbsp;Шрейдер.&nbsp;— СПб : Символ-Плюс, 2000. —169 с.
{{Інформаційна ера}}
{{Вікіфікувати|дата=грудень 2012}}
{{Wikify}}
 
▲[[Категорія:макросередовищеМакросередовище]]
▲[[Категорія:ЗМІ]]
[[Категорія:Інформація]]
[[Категорія:Інформаційна діяльність]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційне_середовище