Криштоф Косинський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Джерела та література: суміш розкладок, replaced: ХVІ → XVI |
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
||
Рядок 50:
Першу половину життя Криштоф Косинський служив князям [[Острозькі|Острозьким]].
[[1586]] року через втрату родового маєтку він подався на [[Запорожжя]] козакувати. [[1590]] року, завдяки рекомендації [[гетьман великий коронний|коронного гетьмана]] [[Ян Замойський|Яна Замойського]], уряд [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] призначив Косинського полковником [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] реєстрового і дарував землі в пустині [[Рокитне (смт, Київська область)|Рокитній]] і [[Мала Вільшанка (Білоцерківський район)|Ольшанці]] [[Київське воєводство|Київського воєводства]]. Проте наступного року ці землі силоміць захопив білоцерківський староста [[Януш Острозький]], що отримав на володіння ними королівський привілей. Це обурило Косинського, тому він зібрав 5000 реєстрових та нереєстрових козаків, які обрали його своїм старшим, і 29 грудня [[1591]] штурмом взяв [[Біла Церква|Білу Церкву]]. Вилучивши привілей, а також захопивши
Поки Косинський перебував у Трипіллі, заворушення, спричинене майновою суперечкою між ним і Острозькими, переросло у козацьке повстання, що отримало назву [[повстання Косинського]]. Протягом [[1592]] року нереєстрові козаки захопили [[Переяслав]], [[Київ]], а також заходилися пустошити шляхетські садиби на [[Брацлавщина|Брацлавщині]] та [[Волинь|Волині]]. При дворі короля [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] повстання Косинського вважали
[[2 лютого]] [[1593]] року княжі загони розбили козаків Косинського у великій [[битва під П'яткою|битві під П'яткою]], в якій
Навесні [[1593]] року Косинський споробував поновити повстання, скерувавши свої сили проти князя
== Примітки ==
{{reflist}}
готувалися
== Джерела та література ==
|