Показник кольору: відмінності між версіями

До 50-х років 20 століття найуживанішим був так званий інтернаціональний показник кольору (CI, від {{lang-en|Color Index}}), що представлявявляє собою різницю інтернаціональнихміж [[Фотографічна зоряна величина|фотографічноїфотографічною]] та фотовізуальної[[візуальна зорянихзоряна величинвеличина|візуальною]] зоряними величинами. ВУ сучасній астрономії широкого застосування набули показники кольору, що являють собою різницю між зоряними величинами в найбільшспектральних розповсюдженійсмугах [[Система UBV|системісистеми UBV]]: використовуються показникипоказник кольору U—B&nbsp;— між ультрафіолетовою (''U-'') та синьою (''B'') смугами і [[Показник кольору B-V|B-Vпоказник кольору B—V]],&nbsp;— щоміж представляютьсиньою собою різниці зоряних величин вта ультрафіолетовійвізуальною (U)''V'', синій (B) та в жовто-зеленій (Vзеленою) частинах спектрусмугами. РозширенняПоширення системи UBV вна червону та інфрачервону областіділянки (величини ''R'', ''I'') дозволяє отримати інші показники кольору, наприклад V-R''V—R'', V-I''V—I'' і т.дтощо. Нуль-пунктДля показника[[система кольоруUBV|системи встановленийUBV]] так,(та щобінших всіпохідних фотометричних систем) визначено, що показники кольору дорівнювалидорівнюють нулю для деяких вибраних ближніх зір-карликів [[спектральний клас|спектрального класу]] А0А0V<ref name=aes></ref>. ПоказникТаким кольору B-V та U-B від'ємнічином для зірокзір ранніх спектральних класів (більш голубихO, ніж А0B), іпоказники додатнікольору длявід'ємні, більша для пізніх спектральних класів (більшF, G, K, червонихM)&nbsp;— додатні. В інших фотометричних системах нуль-пункти показників кольору можуть бути іншими.<ref>{{cite book

Показники кольору використовуютьсязастосовуються придля вивченнівивчення міжзоряного поглинання світла, природи ій еволюції [[зірка|зірокзір]] і зоряних систем та інших об'єктів{{Джерело?}}.

Нехай маємо дві фотометричні смуги, наприклад B і V або U та R, або, в загальному випадку, будь-яку смугу з номером <math>i</math> та кривою реакції Т_j'(λ) та іншу смугу з номером <math>j</math> та кривою реакції Т_j'(λ). Нехай маємо дві зорі, друга з яких &nbsp;— стандарт зіз відомими величинами m_2,i та m_2,j. Якщо G_1,i та G_1,j &nbsp;— відкликивідгук пристрою на випромінювання другої зорі (стандарту), то для першої зорі маємо:

: <math>m_{1,i}=-2,5 \lg\, G_{1,i} +(m_{2,i}+2,5 \lg\, G_{2,i})</math>

: <math>m_{1,j}=-2,5 \lg\, G_{1,j} +(m_{2,j}+2,5 \lg\, G_{2,j})</math>;

: <math>m_{1,i} - m_{1,j}=-2,5\lg\; G_{1,i}+2,5\lg\; G_{1,j} + \text{const}_i-\text{const}_j = -2,5 \lg\; G_{1,i} +2,5\lg\; G_{1,j} +\text{const}_{i,j}</math>

Різниця зорянихміж величинзоряними величинами, отриманихякі виміряно в двох фотометричних смугах, і є показником кольору. КонстантаСтала const_{i, j} визначається зі спостережень стандарту. ЯкЗдебільшого правиловважають{{Хто?}}, вважається,що для стандартів вибраного сорту, а саме для непочервонілих зірокзір [[спектральний клас|спектрального класу]] А0 [[Головна послідовність|головної послідовності]], зоряні величини ув всіхусіх фотометричних смугах однакові, тобто, всіусі можливі показники кольору для них рівнідорівнюють нулю.

Якщо спостереження проводятьсяздійснюються в n фотометричних смугах, то з отриманих зоряних величин можна скласти n(n-1)/2 різних показників кольору., Зз цих показників кольоруяких n-1 будуть незалежними.