Бенвенуто Челліні: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати до Шаблон:Вікіфікувати
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Автопереклад; косметичні зміни
Рядок 1:
{{Автопереклад|дата=грудень 2010}}
{{автопереклад}}
[[Файл:Firenze.Cellini01.jpg|thumb|Бюст Бенвенуто Челліні у [[флоренція|Флоренції]].]]
'''Бенвенуто Челліні''' ({{lang-it|Benvenuto Cellini}}, [[1500]]—[[1571]]) — італійський [[скульптор]], [[ювелір]], [[живописець]], [[воїн]] та [[музикант]] епохи [[Ренесанс]]у.Звертався до [[медальєрне мистецтво|медальєрного мистецтва.]]
Рядок 21:
На цей час припадає зустріч Челліні із Порцио Кіджі, якого він дуже поважав та завдяки замовленням якого мав змогу відкрити власну майстерню. У будинку Кіджі (зараз Вілла Фарнезіна) Бенвенуто мав змогу вивчати [[фреска|фрески]] Рафаеля, які мали могутній вплив на подальший розвиток митця.
 
Чума, що у [[1525]] році змушувала мешканців [[Рим]]у покидати свої домівки, торкнулася і Челліні. Він скуповував за безцінь у працюючих на полях Баварців античні медальйони та дорогоцінне каміння, які ті знаходили під час праці. Метою купівель була майбутня спекуляція,перепродаж за більшу ціну при поверненні до Риму Кардиналам, поціновувачам мистецтва.
 
=== Облога і руйнація Риму ( Sacco di Roma) ===
Рядок 51:
=== Друга поїздка до Франції ===
 
Перша зустріч із королем пройшла у замку [[Фонтенбло]], де король виказав Челліні свої погляди на мистецтво та виказав побажання щодо майбутніх замов. Але дуже скоро почало відчуватися незадоволення, викликане мізерною, на думку Бенвенуто, платнею, порівняно із замовленнями, виконання яких вимагав король. Так, одного дня, Челліні вирішив втекти до Єрусалиму. Зібравшись рано вранці він вирушив у дальню подорож, яка скінчилась вже дуже скоро, коли люди короля його схопили та відвезли до палацу. Раптом, втеча стала для Челліні успіхом, бо король зробив замовлення та надав матеріали для дванадцяти срібних статуй. У якості майстерні він отримав невеликий палац неподалік від Лувра.
 
Якось король відвідав майстерню Челліні. Твори майстра полонили володаря і той виказав свою подяку. Трохи пізніше Челліні представив заготовку золотої сільнички, яка так припала до душі правителю, що він не мав змоги відірвати від неї очей. За милості короля було створено ще багато коштовних робіт.Та за короткий проміжок часу Челліні також встиг отримати дуже впливових ворогів, серед яких була і фаворитка короля мадам д'Етамп.
Рядок 69:
 
У 23-річному віці Челліні було звинувачено за садо-мазохістські відношення із хлопцем на ім'я Доменіко ді сер Джуліано да Ріпа. Але покарання не було винесено, можливо, через молодість Бенвенуто.
Він стояв перед судом у Парижі, але вимоги позивача на покарання не були задоволені (Челліні пощастило).
У 1556 році позив зробила мати його учня Фернандо ді Джованні ді Монтепульчано, котрій був його моделлю при створенні Персея. Позив було висунуто на основі мазохізму. Челліні мусив виплатити п'ятдесят скуді золотом та був засуджений на чотири роки. Покарання було полегшене через особисте прохання герцога Тоскани Медичі.
 
Рядок 92:
Сучасники високо цінували Челліні як ремісника, стосовно ж його художньої майстерності думки розділились; однак, попри це, саме йому доручили представляти скульпторів на церемонії поховання [[Мікеланджело]]. Бенедетто Варкі і Джорджо Вазарі казали багато гарний речей щодо його таланту ювеліра. Вазарі, наприклад, писав, що Челліні – неперевершений майстер медальєрного мистецтва, перевершуючи навіть давніх, та великий ювелір свого часу, а також геніальний скульптор. Із створених ним витворів ювелірного мистецтва небагато збереглося: сільничка Франциска І (1540-1543, Вена, художньо-історичний музей), медалі та монети, створені для Папи Клемента VII та Алессандро Медичі, а також ескізи декоративної застібки для одягу Клемента VII.
 
Місце Челліні у історії мистецтв визначається перш за все його скульптурними роботами. Його творчість зробила вплив на розвиток [[маньєризм]]у. Найбільш значимим його творінням, створеним під час перебування у Франції, є бронзовий рельєф Німфа Фонтенбло (до 1545 року, Лувр). Із збережених витворів, створених ним після прибуття до Флоренції: Персей (1545-1553, Флоренція, Лоджія дей Ланци), статуетка собаки Борза (1545-1546, Флоренція, Барджелло), бюст Козімо Медичі (1545-1548, там же), Ганімед (1548-1550), Апполон і Гіацинт, Нарцис (усе у Флоренції), бюст Біндо Альтовіті( [[Музей Ізабеллі Стюарт Гарднер]] , Бостон, США) Розп’яття ( зак. 1562, Ескоріал).
 
=== Скульптура. Персей ===
 
Без сумніву Челліні можна вважати найвидатнішим золотих справ майстром епохи Відродження, але також свій внесок зробив і в скульптуру. Головне місце займає скульптурна група «Персей, що тримає голову Медузи», робота, виконана на замовлення Козімо І Медичі, зараз знаходиться у Лоджії Ланци у Флоренції. Працюючи над Персеєм, Челліні спробував досягти рівня майстерності свого вчителя та друга Мікеланджело. Під час довгої та тяжкої праці Бенвенуто довелось подолати багато труднощів, в нього почалась сильна лихоманка, внаслідок якої він практично не міг самостійно рухатись. Спочатку він довірив закінчити роботу своїм учням, котрі, через складнощі виконання, майже не спотворили усю скульптуру.
 
До [[1996]] року скульптура, знаходячись під відкритим небом, постійно була під впливом зовнішнього середовища протягом сторіч, внаслідок чого була сильно пошкоджена. У грудні минулого року Персея забрали з Лоджії та перенесли до приміщення музею Уфіцци для чистки та реставрації. Цей процес затягнувся на роки, і скульптура не поверталася на своє місце аж до червня 2000 року.
Рядок 121:
Деякі мистецтвознавці вважають «Юпітера, що перемагає гігантів», «Поєдинок Персея та Фіная» та Собаку роботами, створеними руками Челліні.
 
До інших втрачених робіт відносяться: незакінчена чаша Клемента VII; золота обкладинка для молитовної книги, подарунка Папи Павла III Чарльзу V (повний опис цих робіт Челліні робить у своїй автобіографії); великі срібні статуї Юпітера, Вулкана та Марса, зроблені на замовлення Франциска І під час перебування у Парижі; бюст Юлія Цезаря; срібна чаша для кардинала Феррари. Неперевершений золотий «ґудзик», зроблений Челліні для плаща Клемента VII. Конкурс на створення цього ґудзика дуже яскраво зображує Челліні й своїй автобіографії. Пізніше ґудзика було пожертвувано Папою разом із багатьма іншими ювелірними шедеврами на вимогу Наполеона, під час завершення кампанії проти церкви у 1797 році. Згідно з угодою, Папі було запропоновано віддати третю частину суми у 30.000.000 франків золотом та дорогоцінностями. На щастя, зберігся хоч малюнок акварельними фарбами, написаний Ф. Бертолі на вимогу англійця на ім’я Талман у першій половині 18 сторіччя. Лицева та зворотна сторони, як і обід, зображені повністю. Більш того, художник зобразив дорогоцінні камені розміщені на ґудзику, включаючи величезний діамант, який у ті часи вважався другим за розміром у світі.
 
== Аналіз життя і творчості ==
Рядок 150:
* [[Сільничка Франциска І]] (Сальєра)
 
{{Вікіфікувати|дата=Листопадлистопад 2007}}
 
{{DEFAULTSORT:Челліні Бенвенуто}}