Відмінності між версіями «Долгаї»

4328 байтів додано ,  7 років тому
нема опису редагування
 
== Історія роду ==
Долгаї входили в число найбільш знатних і багатих феодальних сімей Марамарошу, тримаючи в підпорядкуванні більшість поселень Боржавської долини.
 
Перший відомий предок сім'ї Долгаї(Dolhay) — Станіслав І (Hosszúmezey I Szaniszló), волоський воєвода, який близько 1330 р. разом зі своїми братами Білкей Карачоні(Bilkey Karácsonnal), Ilosvay Maxemmel és Komlósy Torpa Mihállyal на основі волоського права переселились на Закарпаття. Після смерті свого батька, троє синів — Янош, Шандор та Іштван — переїхали до села Довге. З цього моменту поселення стає резиденцією братів, так званим «possesiones capitalis», від якого рід магнатів виводить своє ім'я та предикт — de Dolha(приставка яка вказувала на головну резиденцію угорського дворянина).
 
 
Вже у [[1411]] році Долгаї володіли поселеннями в комітаті [[Береґ]] — [[Довге_(Іршавський_район)|Довге]], Заднє, Бронька, Кушниця, Лисичево, Керецькі, Березники, Боржава, Шаркадь, Макарія, Négyforrás, Románpataka, а також поселеннями [[Розавля]], [[Стримтура_(Марамуреш)|Сурдок]], [[Шієу_(комуна,_Марамуреш)|Шієу]], [[Петрова_(Румунія)|Петрова]], [[Леордіна]], [[Рускова_(комуна)|Рускова]] — в комітаті [[Марамарош]].
 
 
 
 
 
З часом, особливо починаючи з другої половини XIV століття, представники роду Долгаї іменуються «нобіле» ({{lang-lat|nobili}}), тобто адаптуються до порядків Угорського королівства, де була тенденція вважати, що тільки нобілі можуть бути справіжніми, визнаними землевласниками. Положення нобілів передбачало декілька характеристик, таких, як знатне походження, визнане оточуючими, володіння землею, вправи у майстерності поводження зі зброєю і т. д. В середині XIV століття для того, щоб вважатися нобіле потрібно було ще отримати письмовий документ від короля, який підтвердив би володіння, і перейти в католицьку віру. Долгаї, як вихідці з православної Валахії, були християнами східного обряду, алерід змушений була прийняти католицизм по вищезгаданим причинам. Королівська грамота стала аргументом і обов'язковою умовою приналежності до знаті та володіння землею. Долгаї вимушені були піти на службу королівськії владі і таким чином отримали документи на свої володіння, які належали ще їх предкам.
 
 
Вже у [[1411]] році Долгаї володіли поселеннями в комітаті [[Береґ]] — Довге, Заднє, Бронька, Кушниця, Лисичево, Керецькі, Березники, Боржава, Шаркадь, Макарія, Négyforrás, Románpataka, а також поселеннями [[Розавля]], [[Стримтура_(Марамуреш)|Сурдок]], [[Шієу_(комуна,_Марамуреш)|Шієу]], [[Петрова_(Румунія)|Петрова]], [[Леордіна]], [[Рускова_(комуна)|Рускова]] — в комітаті [[Марамарош]].
 
== Відомі представники ==
 
 
Перший відомий предок сім'ї Долгаї(Dolhay) — Станіслав І (Hosszúmezey I Szaniszló), волоський воєвода, який близько 1330 р. разом зі своїми братами Білкей Карачоні(Bilkey Karácsonnal), Ilosvay Maxemmel és Komlósy Torpa Mihállyal на основі волоського права переселились на Закарпаття. Після смерті свого батька, троє синів — Янош, Шандор та Іштван — переїхали до села Довге. З цього моменту поселення стає резиденцією братів, так званим «possesiones capitalis», від якого рід магнатів виводить своє ім'я та предикт — de Dolha(приставка яка вказувала на головну резиденцію угорського дворянина).
'''[[Амбруш Долгаї]]''' (1424—†1473) — ішпан комітату Марамарош, воєвода [[Матвій_Корвін|Матяша Гуняді Корвіна]]. В [[1460]] році король [[Матвій_Корвін|Матяш Гуняді]] дав Амбруш Долгаї в знак особливої милості дозвіл побудувати кам'яний будинок в [[Довге_(Іршавський_район)|Довгому]]. . Замість цього Амбруш побудовав укріплений замок, який згідно з рішенням Національних зборів був зруйнований.
 
 
'''[[Дьєрдь Долгаї]]''' (1652—†1708) — останній представник роду Долгаї, власник величезних володінь в долинах річок [[Боржава_(річка)|Боржава]], Іза та [[Вішеу_(річка)|Вішеу]], площа яких складала близько 400.000 акрів.<ref name="F">Filipașcu Alexandru. Înstrăinarea unor familii şi averi Maramureşene prin încuscrirea cu străinii. // Transilvania, an. LXXIII, nr. 10. Sibiu, 1942. p.744-747</ref> Був призначений [[Ференц ІІ Ракоці|Ференцом ІІ Ракоці]] [[ішпан]]ом комітату [[Марамарош]] та каштеляном [[Хустський замок|Хустського замку]]<ref name="F"/>. Обіймав цю посаду протягом [[1703]]—[[1705]] років. [[Дьєрдь Долгаї]] був прихильником «короля куруців» — [[Імре Текелі]], з яким мав родинні зв’язки по материнській лінії Бетлен—Редей. Єдина дочка Дьєрдя померла у ранньому віці. Сам [[Дьєрдь Долгаї]] помер у [[1708]] році<ref name="F"/>. Похований в крипті [[Хустська_Реформатська_церква|Єлизаветинського костелу]] м. Хуст.
 
 
== Див. також ==