Даґ Гаммаршельд: відмінності між версіями

| місце_смерті = [[Ндола]], [[Федерація Родезії та Ньясаленду]], нині  — [[Замбія]] {{Прапорець20|ZMB}}

| родичі = [[Яльмар Гаммаршельд]](1862—19531862–1953)</br/>Аґнес Гаммаршельд (Альмквіст) (1866—19401866–1940)

{{NobelPrize}}'''Даґ Яльмар Аґне Карл Гаммаршельд''' ({{lang-sv|Dag Hjalmar Agne Carl Hammarskjöld}}; [[29 липня]] [[1905]], [[Єнчопінг]], [[Швеція]] &nbsp;— [[18 вересня]] [[1961]], [[Ндола]], [[Замбія]]) &nbsp;— шведський державний діяч, [[Генеральний секретар ООН]] в [[1953]]—–[[1961]] роках.

Народився [[29 липня]] [[1905]] року в місті [[Єнчопінг]], що розташоване в провінції [[Смолен]] на південному березі озера [[Веттерн]]. Даг був четвертою дитиною у родині відомого держаного діяча [[Швеція|Швеції]], [[Прем'єр-міністр Швеції|прем'єр-міністра]] країни у [[1914]]—–[[1917]] роках [[Яльмар Гаммаршельд|Яльмара Гаммаршельда]] та Аґнес Гаммаршельд (в дівоцтві Альмквіст), племінниці класика шведської літератури [[Альмквіст Карл Йонас Лове|Карла Альмквіста]]. Брати Даґа також досягли значних професійних успіхів: Бу став державним діячем, Оке працював в [[Міжнародний суд справедливості|Міжнародному суді справедливості]], Стен став письменником.

[[1907]] року родина переїздить до [[Уппсала|Уппсали]], де батько Дага отримує посаду губернатора.

[[1923]] року закінчує гімназію та вступає до [[Уппсальський університет|Уппсальського університету]], де вивчав [[Історія Франції|французьку історію]] та [[Французька література|літературу]], соціальну [[Філософія|філософію]] та [[Політична економія|політекономію]]. Своє перше академічне звання Даґ отримав в [[1925]] році, ставши [[Бакалавр|бакалавром]] мистецтв. Наступні три роки Даґ присвячує вивченню [[Економіка|економіки]]. У віці 23 років отримує ступінь [[ліценціат|ліценціата]]а філософії в галузі економіки. Після ще двох років навчання в [[1930]] році отримує ступіні бакалавра [[Право|права]].

Того ж року Даґ переїздить до [[Стокгольм|Стокгольма]]а, де протягом чотирьох років працює секретарем урядового комітету з питань [[безробіття]]. В той же час пише [[Докторська дисертація|докторську дисертацію]] під назвою «Стадії економічного циклу» ({{lang-sv|Konjunkturspridningen}}). [[1933]] року йому було присвоєно ступінь [[доктор]]а [[Стокгольмський університет|Стокгольмського університету]] та звання [[доцент]]а політичної економії.

В [[1935]] році Даґ Гаммаршельд обійняв посаду секретаря [[Банк Швеції|Банку Швеції]]. За рік був переведений на посаду статс-секретаря [[Міністерство фінансів Швеції|міністерства фінансів]] країни. В [[1941]] році призначений шведським урядом виконуючим обов'язків голови правління Банку Швеції та став першою людиною, що суміщувала обидві посади протягом [[1941]]—–[[1948]] років.

В [[1947]] році Гаммаршельда було переведено на посаду секретаря [[Міністерство закордонних справ Швеції|Міністерства закордонних справ]], де він відповідав за вирішення усього комплексу економічних питань. В [[1949]] році був призначений генеральним секретарем Міністерства закордонних справ, а за два роки увійшов до складу уряду, як [[міністр без портфеля]]. Протягом цих років фактично виконував обов'язки заступника міністра закордонних справ, займаючись вирішенням економічних питань та налагодженням економічного співробітництва.

Входив до складу шведської делегації в ході Паризької конференції 1947 року, на якій було затверджено механізм реалізації [[План Маршалла|плану Маршалла]]. Був головою шведської делегації на Паризькій конференції [[1948]] року Організації європейського економічного співробітництва, ОЄЕС (нині —[[Організація економічного співробітництва та розвитку]]), протягом кількох років обіймав пост заступника голови виконавчого комітету цієї організації. [[1950]] роцку очолив делегацію Швеції в [[ЮНІСКАН]] &nbsp;— органі, заснованому для розвитку економічного співробітництва між Великою Британією та [[Скандинавські країни|Скандинавськими країнами]]. Протягом [[1937]]—–[[1948]] років був членом консультативної ради Інституту економічних досліджень, що фінансувався урядом.

Очолював шведську делегацію на шостій ([[Париж]], 1951—19521951–1952) та сьомій ([[Нью-Йорк]], 1952—19531952–1953) сесіях [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральної Асамблеї]] [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]].

Впродовж 8 років головування в [[ООН]] Гаммаршельд сприяв вирішенню багатьох конфліктів та підтримці миру у світі.

ООН в особі Гаммаршельда сприяла дипломатичному вирішенню конфлікту між [[Ізраїль|Ізрайлем]] та [[Арабські країни|арабськими країнами]], докладала зусиль щодо встановлення миру в регіоні. За сприяння Гаммаршельда в [[1956]] році були створені Надзвичайні збройні сили Організації Об'єднаних Націй, котрими він керував протягом свого перебування на посаді Генерального секретаря організації. В [[1957]] році було проведено очищення [[Суецький канал|Суецького каналу]] з подальшим врегулюванням суперечки щодо нього, було створено Групу організації Об'єднаних Націй зі спостереження у [[Ліван|Лівані]]і, а також створення спеціального представництва Генерального секретаря ООН в [[Йорданія|Йорданії]] в [[1958]] році.

На початку січня [[1955]] року Даґ Гаммаршельд здійснив візит до [[Пекін|Пекіну]]у. В ході чотириденних переговорів з [[Чжоу Еньлай|Чжоу Еньлаєм]] китайська сторона погодилась звільнити полонених пілотів за умови утримання Сполучених Штатів від тиску та погроз.

Задля врегулювання [[Конголезька криза|політичної кризи]] в [[Демократична Республіка Конго|Республіці Конго]] Хаммаршельд чотири рази відвідував країну. Перші дві поїздки відбулися в липні-серпні [[1960]] року, третя &nbsp;— в січні [[1961]]. Остання, четверта, поїздка розпочалася [[12 вересня]] [[1962]] року та закінчилась трагічною [[Авіакатастрофа поблизу Ндоли 18 вересня 1961 року|авіакатастрофою]].

Четверта поїздка до Конго з метою здійснення нагляду за діяльністю [[Операція ООН в Конго 1960—1964|Операції ООН в Конго]], створеною в [[1960]] році за проханням уряду країни про військову допомогу.

Особливе місце в захопленнях Генерального секретаря посідала [[фотографія]].

[[22 липня]] [[1997]] року на засіданні Ради Безпеки ООН, присвяченому 50-річчю миротворчої діяльності ООН, було засновано [[Медаль Дага Хаммаршельда]]<ref>[http://www.un.org/russian/documen/scresol/res1997/res1121.htm Резолюція 1121 Ради Безпеки ООН]</ref>, що вручається посмертно учасникам миротворчих операцій<ref>[http://www.un.org/russian/events/peacekeeping60/dagawards.shtml 60-а річниця операцій ООН з підтримки миру]</ref>.

[[2011]] року Генеральна рада Банку Швеції затвердив список видатних осіб, портрети яких будуть розміщені на банкнотах, що будуть випущені протягом 2014—20152014–2015 років. На банкноті 1000 крон буде розміщуватися портрет Даґа Гаммаршельда<ref>[http://www.uabanker.net/daily/2011/04/040611_1440.shtml Новые шведские банкноты украсят портреты Астрид Линдгрен, Греты Гарбо и Ингмара Бергмана]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.riksbank.com/templates/Page.aspx?id=46380 New banknotes and coins]{{ref-en}}</ref>.

* ''П. Валленстен''. Даг Хаммаршельд. &nbsp;— Шведский институт, 2005. &nbsp;— 49 с.{{ref-ru}}