|
: Від'їду вже. Тут був я тільки принагідним гостем.
: До інших зір молитимусь і інших ждати ранків (Б.-І. Антонич).
В [[Греція|Елладі]] ямбом називали жартівливі [[вірш]]і, що виконувалися під акомпанемент музичного інструмента — ямбіке. Згодом ямб означає будь-який [[сатира|сатиричний]] твір, написаний ямбічним розміром.
Пізніше ямб поступово виповнювався [[жанр]]овим змістом, що в українській поезії засвідчили збірки [[Гординський Святослав Ярославович|С. Гординського]] «Слово на каменях. Римські ямби» ([[1937]]), [[Микола Бажан|М. Бажана]] «Ямби» ([[1940]]). Ямб вживається у формі вільного вірша як вільний ямб при різній кількості стоп у віршовому рядку та астрофічній будові, зберігаючи традиційне римування. Найчастіше такий ямб практикується в жанрі [[байка|байки]] і тому називається байковим віршем. Ямб використовується й за відсутності римування в межах строфи, власне, у [[білий вірш|білих віршах]]:
: (…) Коли нараз мені в чужому краї
: не вистачить на подих України,
: коли поміж небес та океанів
: не втримають мене сріблисті крила, —
: зостанеться гарячий попіл предків,
: і я розвіюсь над широким світом
: живучими пилинками землиці —
: тієї, у якій коріння хліба,
: тієї, у якій моє коріння ([[Перебийніс Петро Мусійович|П. Перебийніс]]).
== Джерело ==
| 