Мальованка (регіональний ландшафтний парк): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎Туризм: replaced: більш простими → простішими
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Перенесення Шаблон:Без ілюстрацій на сторінку обговорення; косметичні зміни
Рядок 1:
{{Otheruses|Мальованка}}
[[Регіональний ландшафтний парк]] “Мальованка” загальною площею 7560 га створений у 1998 році з ініціативи співробітників Міжвідомчої комплексної лабораторії наукових основ заповідної справи Національної Академії Наук України та Міністерства екологічних ресурсів України з метою збереження унікальних типів і форм рельєфу, рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України.
 
{{Картка:Природоохоронна територія
На території парку серед густих масивів хвойних лісів добре збереглись п'ять озер, чотири з яких зв'язані між собою водними артеріями та утворюють унікальне “намисто”. Незначна ступінь господарського освоєння території в поєднанні з чудовою естетичною цінністю ландшафтів утворює особливі умови для розвитку специфічних видів рекреації: короткочасного відпочинку, екскурсій, спортивного та екологічного туризму, навчально-виробничої практики для учнів та студентів.
| name =Регіональний ландшафтний парк «Мальованка»
| image = Дружня Весна 09.jpg
| зображення_підпис =
| ширина_зображення = 300
| мапа =
| підпис =
| ширина_мапи =
| локатор_x =
| локатор_y =
| розташування = {{Хм}}, [[Україна]]
| nearest_city =
| lat_degrees =
| lat_minutes =
| lat_seconds =
| lat_direction =
| long_degrees =
| long_minutes =
| long_seconds =
| long_direction =
| площа = 16919,4 га
| заснований = [[1999]]
| число_відвідувачів =
| рік_відвідувачів =
| керуюча_організація =
* | website = [http://www.malovanka.org.ua http://www.malovanka.org.ua]
}}
 
'''Регіональний ландшафтний парк «Мальованка»''' створений в [[1999]] р. В [[2004]] р. рішенням [[Хмельницька обласна рада|Хмельницької обласної ради]] територія парку розширилась і становить 16919,4 га (в тому числі заповідної зони - 3160,4 га - 18,7%). Землі парку розташовані в [[Шепетівський район|Шепетівському]] та [[Полонський район|Полонському]] районах [[Хмельницька область|Хмельницької області]].
Парк розташований на півночі Хмельницької області у межах Шепетівського, Полонського, Славутського та Ізяславського адміністративних районів. Ця територія належить до Малого Полісся, яке одним із найцікавіших природних куточків України.
 
== Історія ==
==Флора==
Мальованка - край [[ліс]]ів, [[болото|болот]] та [[озеро|озер]]. Через велику заболоченість,незначну родючість грунтів, він здавна залишався малоосвоєним. За переказами, саме в цих лісових нетрях український люд рятувався від набігів степовиків. Але в кінці [[18 століття|XVIII]] і на початку [[XIX ст.]] колоністи з [[Німеччина|Німеччини]], [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]] поряд з українцями активно освоювали цей край. Серед лісів виникали числені [[хутір|хутори]] з [[Гончарство|гончарним]] та [[гутничарство|гутним]] ремеслом, адже на території парку зосереджені великі запаси будівельного та [[Пісок кварцовий|кварцового піску]], різні [[глина|глини]]. Тут виготовляли [[черепиця|черепицю]], [[посуд]], [[іграшка|іграшки]]-мальованки. Звідси вивозився [[каолін]],тут добували болотну [[залізна руда|залізну руду]]. Проте в [[30-ті|30-ті роки]] [[XX ст.]] [[Шепетівська округа|Шепетівський округ]] був прикордонною територією. Внаслідок масової [[колективізація|колективізації]] та [[депортація|депортації]] з прикордонної зони колоністів хутори були ліквідовані, а [[Голодомор]] довершив розпочате. Про історію цього періоду тепер нагадують залишки садів на узліссях, галявини та їх назви - Ботвівщина, Острівщина, Стаховщина, Муравщина, Альбінеччине, Даусове, Брандісове. В [[XX ст.]] в с. Купино працював цегельний завод вогнетривів, в декількох місцях добували [[торф]]. Зараз на території парку є три невеликих села: [[Мальованка (Шепетівський район)|Мальованка]], [[Купине (Шепетівський район)|Купине]], [[Савичі (село)|Савичі]]. Промислових об'єктів немає, орні землі становлять лише 10% території. Жителі приватно добувають торф, варять з березової кори [[дьоготь]], збирають на продаж [[гриби]], [[ягоди]], [[лікарські рослини]].
 
== Територія ==
Великий науковий інтерес являють собою бореальні сфагнові болота, зосереджені в північно-західній частині території біля села [[Мальованка]]. Це, переважно, болота, на яких сфагновий покрив лише почав встановлюватись, або вже встановився (мезотрофні). Переважно, це осоково-сфагнові болота з осокою здутою (Carex rostrata Stokes.), та очеретяно- сфагнові.
Тут переважає відносно незмінений природний [[ландшафт]]. Поверхня відзначається [[рівнина|рівнинним рельєфом]], вкрита зандровими [[пісок|пісками]] на неглибоко залягаючих кристалічних породах. Понад 60% площі парку вкриті [[ліс]]ами. Це [[соснові]], [[дуб]]ові крушиново-трясунковидноосокові, дубові ліщиново-орляково-конвалієві, дубові чорницеві ліси. Територією парку протікають малі річки [[Дружня (річка)|Дружня]] і [[Лизне]]. Унікальними екологічними угрупуваннями є болота за участю сфагнових [[мох]]ів, пухівки. У парку виявлено 14 видів, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]] - [[плаун баранець]], [[плаун колючий]], [[осока Буксбаума]], [[осока затінкова]], [[верба чорнична]], [[лілія лісова]], [[любки дволиста]] та [[зелено квіткова]]. Також тут стрічаються релікти: [[лазурник трилопатевий]], [[верба лапландська]].
 
== Фауна ==
Тут на сфагновому покриві зростають характерні для таких боліт види – [[пухівка багатоколоскова]] (Eriophorum polystachyon L.), [[бобівник трилистий]] (Menyanthes trifoliatа L.), [[вовче тіло болотне]] (Comarum palustre L.). Саме на таких болотах зростають льодовикові релікти – дрібні болотні види верб: [[верба чорнична]] (Salix myrtilloides L.) та лапландська (S. lapponum L.).
Територія парку є осередком, де зберігаються [[червона книга|червонокнижні]] види тварин, зокрема тут зареєстровано 11 видів [[комахи|комах]] ([[бражник Прозерпіна]], [[подалірій]], [[жук-олень]], [[ванесса чорно-руда]], [[синявець мелеагр]], [[сатурналія мала]] і ін.), 10 видів [[птах]]ів ([[орел-карлик]], [[лелека чорний]], [[змієїд]], [[підорлик малий]], [[сорокопуд сірий]] та ін.), 5 видів [[ссавці]]в ([[видра річкова]], [[горностай]], [[борсук]] та ін.). В парку часто можна зустріти [[сарна європейська|сарну]], [[Бобер європейський|бобра]], [[лось|лося]], [[свиня дика|свиню дику]], [[заєць сірий|зайця]], [[Лисиця руда|лисицю]], [[вивірка лісова|вивірку]] та інших тварин.
 
== Джерела ==
==Фауна==
* [http://www.potopalsky.kiev.ua/docs/materiali%20forumu/roslini/3.doc Дудка С.О. Ліси Хмельниччини як визначальний фактор оздоровлення людини та довкілля / Матеріали Міжнародного науково-практичного форуму «Основи молекулярно-гететичного оздоровлення людини і довкілля», 31 травня - 1 червня 2005 р., Інститут оздоровлення і відродження народів України]
* [http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=2618 Об'єкти природно-заповідного фонду Хмельниччини]
* Т.Л.Андрієнко. Заповідні перлини Хмельниччини, Х, 2006 р.
{{Ukraine-geo-stub}}
 
[[Категорія:ПаркиЛандшафтні парки]]
Біологічне різноманіття, багатство рослинності, в тому числі різних типів лісу, обумовлюють різноманітний склад і високу чисельність тваринного світу. Ядро фауни парку представлено двома фауністичними комплексами – лісового та гідрофільного. Унікальні захисні та кормові умови більшості ділянок сприяють тому, що тут стабільною є чисельність основних мисливських тварин, а саме таких, як [[свиня дика]] (Sus scrofa), [[козуля європейська]] (Capreolus capreolus) та [[лисиця звичайна]] (Vulpes vulpes). Із рідкісних ссавців тут можна дуже рідко зустріти [[вовк]]а (Canis lupus), трапляються окремі екземпляри [[борсук]]ів (Meles meles), які занесені до Червоної книги України; у багатьох місцях збереглися колонії бобра річкового (Castor fiber), зустрічаються горностаї (Mustela ermine), і можливо ще не зникла [[норка європейська]] (Mustela lutreola), що занесена до Червоної книги України.
[[Категорія:Шепетівський район]]
[[Категорія:Полонський район]]
[[Категорія:Парки Хмельницької області]]
[[Категорія:Природно-заповідний фонд Хмельницької області]]
 
[[ru:Малёванка (ландшафтный парк)]]
Тваринний світ безпосередньо залежить від рослинності і оточуючих навколишніх екологічних умов, тобто є невід’ємним елементом екосистем. Як гетеротрофна складова системи, він відіграє велику роль у передачі та перетворенні енергії, кругообігу поживних речовин. На відміну від рослин, тварини є дуже рухливими. Одні з них тісніше, інше слабше прив’язані з екотопом, мають широку екологічну амплітуду, мігрують, уникають зустрічі з людиною, особливо це стосується багатьох хребетних (риб, птахів, ссавців), тому ми рідко бачимо їх на маршрутах.
 
У цілому можна відзначити три великі групи екотопів, в яких формуються певні фауністичні комплекси.
 
==Туризм==
 
Туристичні стежки закладаються з метою освіти та екологічного виховання відвідувачів. Навчальні стежки природи можу бути довгими і короткими, складними і простішими за інформативним призначенням, але всі вони допомагають викладачам, педагогам або екскурсоводам донести знання про природу до відвідувачів стежки, і в першу чергу молоді, яка тут проживає.
 
*МАРШРУТ №1 “МАЛЬОВАНСЬКІ КРАЄВИДИ”
 
Це одна із навчальних стежок парку, яка перетинає природні комплекси в околицях с.Мальованка. Стежка має загальну дпротяжність 6 км, а її короткий варіант 2-2,5 км.
 
*МАРШРУТ №2 “ВІД БУРТИНА ДО ОЗЕРА ГЛИБОКОГО”
 
Стежка знаходиться у Полонському лісництві. Загальна довжина маршруту більше 6 км.
 
*МАРШРУТ №3 “СОСНОВИЙ БІР – МАЛЬОВАНСЬКІ ОЗЕРА“
 
На маршруті розроблено шість точок для зупинки та розповіді. На проходження маршруту затрачається 4 години, протяжність 6 км.
 
*ВЕЛИКИЙ ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ
 
Цей маршрут парку перетинає майже всю його територію із сходу на захід, загальна довжина близько 30 км.
 
==Посилання==
* [http://www.malovanka.org.ua/]
 
[[Категорія:Парки]]