Фіскальна політика: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Refimprove, Шаблон:Без джерел
Рядок 2:
'''Фіска́льна полі́тика''' — це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з [[інфляція|інфляцією]], згладжування [[економічний цикл|циклічних коливань економіки]], зниження рівня [[безробіття]]). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.
 
== ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА ==
== Фіскальна політика ==
 
Зміст фінансової політики уряду: цілі та інструменти. Податкова система: види податків, принципи оподаткування, суб’єкти та об’єкти оподаткування.
Складовими частинами фіскальної політики держави є:
ПЛАН:
; '''Дискреційна політика''': розглядає регулювання державою своїх витрат і оподаткування. Ріст/зниження державних витрат збільшує/зменшує сукупний попит. Зайнятість зростає/падає — випуск продукту зростає/падає. Ріст/зниження податків зменшує/збільшує прибуток, що веде до зниження/збільшення сукупного попиту, зайнятості, і випуск продукту падає/зростає;'''''недискреційна політика'''''(політика автоматичних стабілізаторів), що регулює доходи і витрати незалежно від оперативних дій держави.
Складовими* частинами Поняття фіскальної політики держави є:.
 
* Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
; '''Дискреційна фіскальна політика''': це система заходів, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Дискреційна фіскальна політика використовується державою для активної протидії циклічним коливанням. Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано створює дефіцит державного бюджету, збільшуючи державні витрати або знижуючи податки. Відповідно, в період піднесення цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок.
* Податкова ставка. Принципи оподаткування.
Дискреційна фіскальна політика поділяється на:
* Державний бюджет. Дефіцит і профіцит державного бюджету.
;:* стимулюючу, що збільшує сукупний попит за допомогою зростання державних витрат і зниження податків;
=== Поняття фіскальної політики. Стимулююча та стримуюча фіскальна політика===
;:* обмежувальну, що стримує сукупний попит за допомогою зниження державних витрат і підвищення податків.
Фіскальна або податково-бюджетна політика — це один із інструментів державного втручання в економіку з метою подолання економічного спаду. Вона передбачає здійснення державних податків (Т) із усіх суб’єктів економіки, котрі мають будь-який дохід.
 
AD<AS: Для подолання рецесійного розриву збільшують сукупний попит (AD↑), щоб AD=AS. Збільшення AD↑ => (C↑+T↓) → дефіцит бюджету — це стимулююча фіскальна політика. (С — державні видатки, AS — сукупна пропозиція)<br />
; '''Недискреційна фіскальна політика''' : автоматична фіскальна політика, при якій бюджетний дефіцит та бюджетний надлишок виникають автоматично, внаслідок дії [[Автоматичні стабілізатори|автоматичних стабілізаторів]] економіки. Такими стабілізаторами в економіці є прогресивна податкова система і трансфертні платежі.
AD>AS (інфляційні очікування, ажіотажний попит) → «перегріта економіка». AD>AS — треба зменшити сукупний попит (AD↓) → (С↓+Т↑) → профіцит бюджету — це стримуюча фіскальна політика (рестрикційна).<br />
 
Зміна сукупного попиту повинна визначатися за умови визначеного мультиплікатора.
; '''Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори''' : механізми ринкової економіки, що не залежать від держави і згладжують спади і підйоми в економіці, або це механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної економічної політики. Дія автоматичних стабілізаторів впливає на зміну обсягу виробництва, рівня цін і ставок відсотка. Стабілізатори при зміні попиту забезпечують більш плавну зміну випуску продукту. Дія автоматичних стабілізаторів відбивається на розмірі циклічного дефіциту/профіциту бюджету.
=== Податки і державний бюджет. Бюджетний дефіцит. Державний борг ===
Податки — це обов’язкові платежі, які держава стягує з окремих осіб, установ, організацій, у центральний або місцевий бюджет.
Пропорційне оподаткування:
* Податкова ставка незмінна, не залежить від рівня доходу.
* Виникає зацікавленість у зростанні доходів.
* Збільшується соціальна несправедливість.
Прогресивне оподаткування:
* Податкова ставка збільшується зі зростанням доходів.
* Обмежуються зростання та перерозподіл доходів.
* З’являються можливості для приховування доходів.
Особистий прибутковий податок:<br />
Платники податків: наймані працівники і власники підприємств.
Державний бюджет. Дефіцит і профіцит державного бюджету. Фінансування дефіциту та використання профіциту. Проблеми, критика, ускладнення фіскальної політики
Державний бюджет — це головний фінансовий документ держави, що складається з дохідної та видаткової частини.
Доходи:
* Податки з громадян (14%)
* Податки з підприємств (16%)
* Податок на додану вартість (25%)
* Акциз
* Податок на землю (3%)
* Місцеві податки та збори (0,5%)
* Неподаткові надходження (25%)
* Доходи від операцій з капіталом
* Цільові фонди.
Видатки:
* Обслуговування зовнішнього та внутрішнього боргу
* Оборона, громадський порядок, безпека та суди
* Економічна діяльність (інвестиції державних підприємств)
* Соціальний захист
* Охорона здоров’я
* Освіта
* ЖКГ<br />
Дефіцит — це перевищення видатків над надходженнями. Якщо дефіцит > 7% — це дефолт.
Циклічний дефіцит виникає в період спаду або економічної кризи. Профіцит частіше виникає на класичному відрізку AS, або ближче до нього.<br />
Шляхи фінансування дефіциту:
* Отримання позики або у власних громадян, з-за кордону. Тому виникає державний або іноземний борг, який потрібно обслуговувати.
* Випуск облігацій.
* Емісія грошей та їх інвестування у державні підприємства, котрі випускають високоліквідну продукцію. В процесі виробництва створюється нова вартість, частина якої іде на покриття дефіциту бюджету.
Використання профіциту — погашення боргових зобов’язань.<br />
Проблеми, критика, ускладнення:
<br />
Є велика різниця між фіскальною політикою на папері та фіскальною політикою на практиці.
* Проблема часу (час між початком спаду або інфляції і тим моментом, коли усвідомлюють, що це насправді відбулося називають час розпізнавання, тому важливо здійснювати економічний прогноз).
* Адміністративний лад — це механізм демократії, що працює надзвичайно повільно, а отже час втрачається.
Політичні проблеми:
* Мета політиків — це необов’язково діяльність в інтересах національної економіки, а прагнення до переобрання.
* Політичний діловий цикл може базуватися на популістських заходах, щоб отримати максимальну підтримку виборців. Такі рішення дестабілізують економіку.
* Ефект витіснення вказує на те, що стримуюча фіскальна політика (емісія) підвищує і% і зменшує ІD, що послабляє або взагалі ліквідує стимули фіскальної політики для виробників.
* Теорема еквівалентності Рікардо: фінансування дефіциту через отримання позик має такий самий обмежувальний вплив на ВВП, як і фінансування його через зростання податків. Бюджетний дефіцит — це державні від’ємні заощадження, що в свою чергу спричиняють зростання приватних заощаджень.
 
== Державний бюджет ==