Водяне колесо: відмінності між версіями

Серед вдосконалень можна відзначити підвіс колеса та встановлення зубчатої шестерні на ободі або кожусі водяного колеса. Підвіс колеса почав виконуватись у спосіб який можна бачити на сучасному велосипедному колесі – обід постійно напружений від втулки. Це дає змогу робити колеса більшими і легшими порівняно з попередньою конструкцією, де важкі і масивні спиці утримують все навантаження. Менша шестерня, що зчеплена з шестернею на ободі водяного колеса, передає потужність до механізмів використовуючи власний вал. Це зняло з осі водяного колеса обертальні навантаження, що дало змогу робити її легшою, а також додало гнучкості в можливостях розташування силової передачі. Кількість обертів на валу збільшується, що призводить до менших втрат енергії. Приклад такого колеса можна бачити на реставрованому колесі 1849 року у Portland Basin Canal Warehouse [http://en.wikipedia.org/wiki/Dukinfield_Junction].