Александр Леблон: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) |
Lorry (обговорення | внесок) |
||
Рядок 36:
Працював і як [[архітектор]], і як [[садівник]]. В творчому доробку майстра - сади в Кане (Canet), неподалік Нарбонна, низку палаців - отелів в Парижі і палац архієпископа в [[Ош (Франція)|Ош]], Гасконь.
По смерті короля Франції Луї ХІV, будівництво в країні практично припиняється. Скорочення будівництва було і до цого, бо країна вела виснажливі війни на континенті та витрачала значні кошти на розбудову Версаля та його пишне утримання. По смерті короля, що був головним замовником, більшість відомих майстрів залишилась без замов і роботи. Скрутним станом багатьох митців скористався російський цар Петро І, що привабив перспективами творчих завдань і грошовими виплатами декотрих західноєвропейських архітекторів, садівників, художників, скульпторів і декораторів, спонукав їх до переїзду в Петербург. Серед залучених у Франції на царську службу був і Жан-Батіст Леблон. Цар радо писав про нього в листі до генерал-губернатора : {{text| Цей майстер із кращих і навіть
5 серпня [[1716]] року Олександр Леблон, як почали його тут називати, прибув у Санкт-Петербург <ref>Овсянников Ю. М.«Доменико Трезини», Л, «Искусство», 1987, с. 109</ref>.
|