Мехмед Кепрюлю: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Початок кар'єри: replaced: приймає участь → бере участь |
Jbuket (обговорення | внесок) |
||
Рядок 45:
У 1644 році отримує звання паші та призначення [[Бейлербей|бейлербея]] Трапезунда. Того ж року переводиться на посаду бейлербея Дамаску. Тут він виконував обов'язки до 1647 року, коли Мехмеда було призначено бейлербеєм провінції [[Еґер]] у турецькій частині Угорщини. Проте він тут керував нетривалий час. Вже у 1648 році призначається бейлербеєм Караману, дн придушив повстання Варвар Алі-паши, бейлербея Сівасу. У 1650 році стає намісником Триполі у Лівані. Цей вілайєт Мехмед очолював до 1652 року, коли зумів стати візирем дивану. Але внаслідок боротьби у середині дивану вимушен бути піти у відставку, переїхавши до свого маєтку в Анатолії. Втім згодом переїздить до Стамбулу, де затоваришував Мехмед Хемдені Солак-заде та [[Евлія Челебі|Евлієм Челебі]], які мали вплив на мати султана. Отримує бейлербейство Триполі (Ліван) у 1655 році, але того ж року було відправлено у відставку.
Поза державних справ Мехмед Кепрюлю перебував до 1656 року, коли Османська імперія зазнала суттєвих невдач у війні із Венецією. Цього року з'єднані морські сили Венеційської республіки та Мальтійського ордену у битві при Дарданелах завдали нищівної поразки османському флоту на чолі із капудан-пашою Кенан-пашою. Венеціанській флот заблокував протоку Чанаккале та османські війська на о. Крит. У цій критичній ситуації було викрито змову на чолі із шейх-уль-ісламом Месудом-ефенді з метою скинення з престолу султана [[Мехмед IV|Мехмеда IV]]. У цій ситуації [[валіде]] [[Надія Турхан Хадіджа|Турхан Хатіша]] за порадою Челебі вирішила звернутися до Мехмеда Кепрюлю. Останній висунув умову отримання надзвичайних повноважень та невтручання в його діяльність будь-кого з османських очільників, навіть султана. Султан та його мати вимушені пристати на ці вимоги.
=== Великий візир ===
| |||