Відкрити головне меню

Зміни

м
Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни
Після смерті у 1759 році свого бездітного брата [[Фердинанд VI|Фердинанда VI]] Карл в порядку спадкування вступив на іспанський престол під ім’ям Карла III (1759—1788). Оскільки за умовами Віденського миру 1735 року він не міг одночасно займати трони Іспанії та Неаполя, Карл перед відплиттям до Іспанії 6 жовтня 1759 року передав Південну Італію своєму третьому сину [[Фердинанд I (король Обох Сицилій)|Фердинанду]] (1751—1825), який став королем Неаполя під ім’ям Фердинанда IV (1759—1799, 1799—1806, 1815—1816) та королем Сицилії під ім’ям Фердинанда III (1759—1816). Главою регентської ради було призначено Тануччі, що забезпечило спадковість зовнішньої та внутрішньої політики.
 
Фердинанд IV, що опинився на престолі в ранньому віці й не отримав гідної освіти, виявився абсолютно нездатним до управління країною. Його істиною пристрастю були полювання, риболовля та любовні пригоди. [[Марія-Кароліна Австрійська]] (1752—1814), що стала його дружиною в 1768 році, досить швидко здобула необмежену владу над безвольним чоловіком, домоглась відставки Тануччі (1777) й у подальшому фактично правила країною разом зі своїм [[фаворит]]ом Джоном Актоном.
 
Новий уряд формально продовжував політику реформ, але насправді до 1780-их років реформи зайшли у глухий кут. В епоху революційних потрясінь об’єднані Неаполітанське і Сицилійське королівства увійшли як економічно відстала абсолютна монархія на чолі з незначним королем та непопулярною в народі королевою.
* [[Список правителів Неаполітанського королівства]]''
 
{{Без джерел|дата=березень 2011}}
{{no sources}}
 
[[Категорія:Неаполітанське королівство|*]]
220 373

редагування