Постіндустріальне суспільство: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни
Рядок 1:
[[FileФайл:Clark's Sector model.png|right|400px|thumb|Модель Кларка для розвитку економіки США у 1850-2009 рр.<ref>{{cite web|title=Who Makes It? Модель Кларка для розвитку економіки США у 1850-2009 рр.|url=http://www.63alfred.com/whomakesit/clarksmodel.htm|accessdate=29 December 2011}}</ref>]]
'''Концепція «постіндустріального суспільства»''' [[Деніел Белл|Деніела Белла]] створена для теоретичного опису можливого шляху розвитку капіталістичного [[суспільство|суспільства]].
 
== Постіндустріальне суспільство ==
Рядок 41:
Белл зробив спробу дати, з одного боку, соціальний прогноз розвитку буржуазного суспільства, а з іншого — утвердити новий концептуальний підхід до цього аналізу, який заперечував би моністичну теорію суспільного розвитку [[Карл Маркс|К. Маркса]]. Він визнає велику роль Маркса у розвитку соціології, підкреслює його вплив на соціологів, які займались проблемами перспектив розвитку капіталізму, і навіть заявляє, що «всі ми постмарксисти».
 
Белл намагається наслідувати марксову логіку соціального аналізу і разом з тим виступає категорично проти моністичного підходу до вивчення закономірностей суспільного розвитку, яке у марксистському вченні визначається діалектичною єдністю продуктивних сил і виробничих відносин. Белл заявляє, що недоліком марксистського вчення про заміну формацій є те, що концептуальна схема суспільного розвитку будується навколо осі відносин власності, а для характеристики капіталізму така вісь непридатна. Передовсім тому, що «власність — це юридична фікція». Крім того, на думку Белла, перехід від «індустріального» до «постіндустріального суспільства» зумовлюється вже не стільки матеріальними факторами, скільки соціальними інститутами. Він висуває ідею про те, що розвиток будь-якого суспільства відбувається одночасно за кількома «осьовими лініями», які визначають його економічну, політичну і культурну еволюцію. Залежно від вибору «осі» історію суспільства можна розглядати по-різному: як еволюцію форм власності, його політичної організації, або культурних традицій. Сам Белл бере за основу схему побудови суспільства навколо «осі виробництва і типів використовуваних знань». У визнанні визначальної ролі наукових знань він бачить докорінну різницю між своєю концепцією і поглядами прибічників «індустріалізму», які виводять всі суспільні зміни лише з прогресу техніки і технології.
 
=== Ознаки постіндустріалізму за Беллом ===
Рядок 53:
=== Роль [[Інтелектуальна власність|інтелектуальної власності]] та інноваційні технології ===
Ключова роль інтелектуальної власності та інноваційних технологій у формуванні постіндустріального суспільства:
* Інформація перетворюється на об'єкт обміну між різними суб'єктами.
* Інформація привласнена певним суб'єктом стає інтелектуальною власністю.
* Інтелектуальна власність може продаватись за кошти.
* За використання інтелектуальної власності можуть отримуватись кошти власником.
Цей процес має назву - потиражна оплата або роялті.
Форми інтелектуальної власності - патент, авторське свідоцтво.
Рядок 67:
Теза про «економіку послуг» як одну із визначальних рис «постіндустріалізму» не викликає особливих заперечень. Проте варто зауважити, що характер суспільних відносин не залежить від того, в якій сфері господарства вони мають місце. В основу класового поділу суспільства Белл покладає принцип знань і кваліфікації і виділяє відповідно чотири основні класи: фахівці (учені, інженери, економісти), техніки і напівфахівці, службовці, робітники, зайняті фізичною працею. Панує в «постіндустріальному суспільстві» — «меритократія» (у Гелбрейта — «техноструктура») — це «нова еліта», яка складається із обдарованих осіб з усіх соціальних верств. Ця еліта стає панівною не лише у виробництві, а й у політиці.
 
Концепція Белла, як і інші концепції «трансформації капіталізму», спирається на реальні факти, тенденції капіталістичного розвитку. Проте вона відображає лише поверхові уявлення про ці процеси. Справді, у процесі науково-технічної революції зростає роль науки, попит на кваліфіковану робочу силу, підвищується кваліфікація фахівців. Але наука не була і не може бути незалежною від соціальних умов, самодостатньою силою в суспільстві.
 
З концепцією економіки послуг пов'язана [[концепція інформаційного робітника]] [[Пітер Фердинанд Друкер|П. Друкера]].
Рядок 83:
 
== Джерела ==
* {{книга
|автор = Франкел Б.
|частина =
Рядок 102:
}}
 
{{Без джерел|дата=вересень 2010}}
{{Соціологія-доробити}}
{{Інформаційна ера}}
Рядок 116:
[[fr:Société postindustrielle]]
[[hr:Postindustrijsko društvo]]
[[lt:Popramoninė visuomenė]]
[[ja:脱工業化社会]]
[[lt:Popramoninė visuomenė]]
[[no:Det postindustrielle samfunn]]
[[nn:Postindustrielt samfunn]]
[[no:Det postindustrielle samfunn]]
[[pl:Społeczeństwo postindustrialne]]
[[pt:Sociedade pós-industrial]]
[[ro:Societate post-industrială]]
[[ru:Постиндустриальное общество]]
[[sk:Postindustriálna spoločnosť]]
[[zh:後工業社會]]