Відмінності між версіями «Ідентифікація (інформаційна безпека)»

м
Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни
м (Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни)
{{Otheruses|Ідентифікація}}
 
'''Ідентифіка́ція''': ({{lang-la|identifico}}&nbsp;— ототожнювати)&nbsp;— процедура розпізнавання користувача в системі як правило за допомогою наперед визначеного імені ([[ідентифікатор]]а) або іншої апріорної інформації про нього, яка сприймається [[Інформаційна_системаІнформаційна система|системою]]. <ref name="pravyla"> [http://zakon.nau.ua/doc/?code=373-2006-%EF Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах.]</ref>
 
Ідентифікація використовується для отримання інформації про суб'єкт системи на основі наданого ним ідентифікатора. Є початковою процедурою надання доступу до системи. Після неї здійснюється [[автентифікація]] та [[авторизація]].
== Механізм Ідентифікації ==
Ідентифікація дозволяє суб'єктові (користувачу, процесу, який діє від імені певного користувача) повідомити своє ім'я за допомогою унікального параметра&nbsp;— ідентифікатора ([[логін]], наприклад), який є відомим іншій стороні. Під час ідентифікації здійснюється порівняння заявленого суб'єктом параметра на відповідність відомому іншій стороні. В разі успішної ідентифікації відбувається Автентифікація.
Шляхом [[Автентифікація|автентифікації]] інша сторона переконується що суб'єкт саме той за кого він себе видає (використовується [[пароль]] у випадку парольної автентифікації або інший [[Автентифікація#Способи_АвтентифікаціїСпособи Автентифікації|секретний параметр]]).
 
 
==Цифровий підпис==
Цифровий підпис представлений у комп’ютері у вигляді ряду бінарних цифр. Він
обчислюється з використанням таких правил і наборів параметрів, згідно з якими можна
перевірити особу, що підписла, і цілісність даних. Цифровий підпис робиться з використанням
криптографічної технології, що відома як Криптографія відкритого ключа, на основі унікально
зв’язаних пар цифр, де один ключ застосовується для створення підпису (приватний ключ), а
другий – для підтвердження підпису (відкритий ключ).
В основі цифрового підпису лежать два процеси: генерування підпису і перевірка підпису.
При генеруванні підпису застосовується приватний ключ для отримання цифрового підпису. В
процесі перевірки підпису використовується відкритий ключ, який відповідає приватному ключу. В
кожного користувача є пара ключів підпису: приватний і відкритий. Вважається, що відкриті ключі
можуть бути відомі широкому колу осіб. Приватними ж ключами не діляться ні з ким. Кожен може
перевірити підпис користувача за допомогою відкритого ключа, що належить цьому користувачу.
<references/>
 
{{безБез джерел|дата=вересень 2011}}
{{compu-stub}}
 
220 373

редагування