Т-70: відмінності між версіями

Вперше в бій Т-70 пішли літом [[1942]] року, на Південно-Західному напрямку. 4-й танковий корпус 21-ї армії [[Південно-Західний фронт (друга світова війна)|Південно-Західного фронту]] станом на [[26 червня]] мав 30 Т-70 з 145 танків в своєму складі, але після початку німецького наступу [[28 червня]] вони були всі швидко втрачені — до [[7 липня]] їх вже не залишилося. Відразу ж танкістам Червоної армії довелося переконатися в невисокій бойовій ефективності машини як проти ворожої бронетехніки, так і за підтримки своєї піхоти. «Семидесятка» не могла боротися з найбільш поширеними німецькими танками [[Panzer III|PzKpfw III]] і [[Panzer IV|PzKpfw IV]], а також [[Самохідна артилерійська установка|САУ]] [[StuG III]] в зустрічному бою, а в якості танка безпосередньої підтримки піхоти у неї буd недостатньою броньовий захист. На полі бою все частіше зустрічалися 75-мм [[Протитанкова гармата|протитанкові гармати]] [[75-мм протитанкова гармата Pak 40|Pak 40]], які могли успішно уразити Т-70 першим [[снаряд]]ом з будь-яких дистанцій і ракурсів бою. Деяким захистом служили тільки невеликі розміри і непогана рухливість Т-70.