Мелані Кляйн: відмінності між версіями

В юності Мелані входила до гуртка інтелігентної молоді, котра цікавилася [[філософія|філософією]], [[наука|наукою]], [[література|літературою]], [[мистецтво]]м. Протягом двох років вона вивчала [[гуманітарні науки]] у [[Віденський університет|Віденському університеті]]. Вона мріяла отримати медичну освіту, однак заміжжя, життя в невеликих провінційних містечках і народження дітей перешкодили цьому<ref name="з">[http://www.psychol-ok.ru/lib/klein/zib/zib_01.html Мелани Кляйн (Melanie Klein). Зависть и благодарность. Исследование бессознательных источников]</ref>. Лише оселившись в [[1910]]&nbsp;р. в Будапешті, вона знову поринула в інтелектуальну атмосферу великого міста і незабаром зацікавилася психоаналізом, приєднавшись до психоаналітичного кружка Шандора Ференці і пройшовши у нього особистий аналіз.

Випадково їй до рук потрапила книга Фрейда «[[Тлумачення сновидінь (книга)|Тлумачення сновидінь]]». Кляйн стала однією з лише кількох сотень читачів першого видання. Саме в психоаналізі, підкупивши її глибиною проникнення в суть людських проблем, Кляйн угледіла можливість вирішення власних психологічних проблем, періодично, що загострювалися в силу перипетій особистого життя. Практикував у ту пору в Будапешті[[Будапешт]]і Шандор Ференці, що і виступив її психоаналітиком, причому лікувальний аналіз пацієнтки плавно переріс у дидактичний. Згодом Кляйн згадувала, що хоча Ференці, безумовно, допоміг їй освоїти основи аналітичної майстерності, в цілому його аналізом вона залишилася не задоволена<ref name="к">[http://psy.1september.ru/articlef.php?ID=200601903 Мелани Кляйн]</ref>.

У [[1917]]&nbsp;р. вона познайомилася з Фрейдом, на зустрічі Угорського та Австрійського психоаналітичних товариств, а в [[1919]]&nbsp;р. вступила в Угорське психоаналітичне товариство, представивши доповідь «Про розвиток однієї дитини»<ref name="з"></ref>. Кляйн сама зробила спробу аналізу, скориставшись для цього найдоступнішим в її положенні «пацієнтом»&nbsp;— власним сином<ref name="к"></ref>.