Балатонська операція: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Andrux (обговорення | внесок) м правопис |
Andrux (обговорення | внесок) оформлення |
||
Рядок 34:
[[Файл:Balaton operation-ukr.png|thumb|200px|Схема дій сторін в ході Балатонської операції]]
{{Угорщина (1944—1945)}}
'''Балато́нська опера́ція''' — [[оборонна операція]] угруповання [[Третій Український фронт|3-го Українського фронту СРСР]] та частин болгарської армії, що тривала протягом 6—15 березня [[1945]] року в районі озера [[Балатон]] ([[Угорщина]]). Внаслідок Балатонської операції силам Червоної армії вдалося добитися чотириразової переваги у живій силі, завдяки чому зазнав поразки останній великий контрнаступ німецьких та угорських військ на радянсько-угорському фронті у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]].
== Передумови == Після [[Будапештська операція|Будапештської операції]] війська [[Другий Український фронт|2-го]] (командувач — [[Маршал Радянського Союзу]] [[Малиновський Родіон Якович|Родіон Малиновський]]) і 3-го (командувач — Маршал Радянського Союзу [[Толбухін Федір Іванович|Федір Толбухін]]) Українських фронтів на 6 березня 1945 зуміли захопити підготовлені до оборони позиції на лінії — річка [[Грон (річка)|Грон]], [[Естергом]], [[Гант]], озеро Балатон, [[Барч]], північний берег ріки [[Драва|Драви]] до ріки [[Дунай]] (див. схему), готуючись до наступу на [[Відень]]. В цей час німецькі та угорські війська розпочали [[Операція «Фрюлінгсервахен»|операцію «Весняне пробудження»]] ({{lang-de|Unternehmen Frühlingserwachen}}) на Будапештському напрямі з метою розсікти війська 3-го Українського фронту на дві частини, знищити їх, вийти на ріку Дунай, прикрити важливі райони західної Угорщини, [[Австрія|Австрії]] та південної [[Німеччина|Німеччини]], і відтягнути разом з тим частину сил [[Червона армія|сталінської армії]] з Берлінського напряму. Проти військ 3-го Українського фронту діяла [[група армій «Південь»]] (310 тисяч солдатів і офіцерів, близько 6000 [[гармата|гармат]] і [[міномет]]ів, 1600 [[танк (військова справа)|танків]] і [[Штурмова гармата|штурмових гармат]], понад 800 [[бронетранспортер]]ів і 850 [[літак]]ів).
== Хід подій ==
Головного удару в напрямі на [[Дунай]] між озерами [[Веленце]] і [[Балатон]] завдавало ударне угруповання в складі [[6-а танкова армія (Третій Рейх)|6-ї танкової армії СС]] та [[6-а армія (Третій Рейх)|6-ї піхотної армії]]. На ділянці прориву союзники мали 76 танків і самохідних гармат на 1 [[кілометр|км]] фронту.
== Наслідки ==
Поразка німецько-угорського контрнаступу в районі озера Балатон спричинила розвиток Віденської операції 2-го і 3-го Українських фронтів, яка розпочалася 16—18 березня 1945 року.
|