Відкрити головне меню

Зміни

На початку розвитку соціології, [[соціальна реальність]] розглядалась як реальність інституціональна, тобто реальність соціальних інститутів. Відповідно і перша в [[Історія соціології|історії соціології]] перспектива сприйняття, опису і пояснення дійсності отримала назву інституціоналізм. Власне і соціологія розглядалась як наука про макроструктури суспільства — соціальні інститути [5].
 
==== [[Еміль Дюркгайм|Дюркгайм]] ====
Соціальні інститути мають практично необмежену владу над окремими індивідами в плані нав'язування обов'язкових способів [[соціальна дія|дії]] (стандарти та зразки поведінки). Проте, влада проявляється тільки тоді, коли індивід вступає у конфлікт із способами дії й інститут змушений застосовувати щодо індивіда [[Санкція (соціологія)|санкції]].
 
==== [[Макс Вебер|Вебер]] ====
Для існування та нормального функціонування соціальних інститутів, вони мають бути легітимними. Легітимність досягається трьома шляхами.
# Легітимація через максимально генералізовані цінності та [[сенс]]и (ціннісно-ідеологічна).
# Легітимація через [[спільнота|спільноти]], до яких належить або прагне належати індивід (cоціально-групова).
 
==== [[Джордж Герберт Мід|Мід]], [[Пітер Бергер|Бергер]] і [[Томас Лукман|Лукман]] ====
Соціальний інститут — типові реакції індивідів на типові ситуації; інстанції [[соціалізація|соціалізації]], кінцева мета яких — «виробництво» індивідів, що адекватні вимогам даного суспільства.
 
==== [[Талкотт Парсонс|Парсонс]] ====
Соціальні інститути  — надособистісні утворення, які утворюють макроструктуру суспільства. Між інститутами існують два типи відносин: координації (розмежування повноважень та сфер відповідальності) та субординації. Тип суспільства залежить від домінантного інституту (сім'я — родове, церква — [[феодалізм|феодальне]] тощо).
 
626

редагувань