К: відмінності між версіями

'''К''' — п'ятнадцята [[Буква|літера]] [[українська абетка|українського]] та інших слов'янських алфавітів. Походить від старослов'янської кириличної літери к («ка­ко»), запозиченої з греко-візантійського устав­ного письма.

У 16 ст.столітті, крім рукописної, з'явилася друкова­надрукована форма літери.

В сучасній українській мові цією літерою позначають [[зад­ньоязиковийзадньоязиковий глухий зімкнений приголосний]] звук.

КЛітера буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.

У старослов'ян.янській кириличній пи­семності літера '''К''' мала числове значення [[20 (число)|«два­дцять»]]. Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «п'ятнадцять». При цифровій нумерації вживається як додат­кова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 10-'''к''' і т. д.

|}

* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г.  П. Півторак]].'' К // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана., 2000.