Александр Леблон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок)
Lorry (обговорення | внесок)
Рядок 47:
Початок розпланування на місцевості датують [[1715]] роком<ref>Памятники архитектури пригородов Ленинграда, Л, 1983, с. 580</ref>. А вже [[1716]] року архітекторові і скульптору [[Карло Бартоломео Растреллі]] доручили створити [[Архітектурна модель|архітектурну модель]] палацу та саду бароко. [[Петро І]] доручив створити власний проект для Стрельни і новоприбулому Олександру Леблону. Із двох готових до [[1717]] р. проектів цар обрав варіант Леблона і відсторонив від будівництва Карло Бартоломео.
 
Проект Леблона вдало використав попередні об'єкти, створені ще до залучення французького архітектора і садівника, вихованого на парку в [[Версаль|Версалі]]. Його варіант — тонкі аллюзії на палац в Версалі, що мав ту ж П-подібну форму, але збільшену за рахунок прозорих бічних галерей. Сад бароко мав дві ділянки : верхню, де сміливий француз запропонував водний [[Партер (сад)|партер]], небачений ще в Московії, та нижню, де в мережеві садових стежок розпланував [[фонтан]]и, [[АльтанкиАльтанка|альтанки]], перший в країні [[театр просто неба]]. План Леблона зберігав три канали[[канал]]и, що тризубцем пов'язували бароковий парк Стрельни з [[Балтійське море|Балтійським морем]]. Перспектива парку закінчувалась острівцем, на якому запланували Водний замок, парковий [[павільйон]] з фонтаном «Нептун»., залами для відвідувачів і круглим внутрішнім двориком<ref>Памятники архитектури пригородов Ленинграда, Л, 1983, с. 581</ref>.
 
Психічно нестабільний цар раптово змінив плани і замовив [[1718]] року новий проект для Стрельни втретє італійскому архітекторові Себастьяну Чіпріані <ref>«Архитектурная графика Росии 1-й половины 18 в.» Гос. Эрмитаж, научный каталог, Л, 1981 с. 149</ref>. Далі Петро І взагалі охолов до Стрельни та перебрався в Петергоф, котрий був ближче до фортеці [[Кронштадт]]. А в [[Петергоф (палацово-парковий ансамбль)|Петергофі]] і почалися справжні роботи по створенню нової резиденції, куди перевели і Леблона, і Карло Бартоломео Растреллі, і їх російських учнів і помічників. Але жоден із проектів для Стрельни не був реалізований. Частково до облаштування тут саду і [[ремонт]]у перебудованого палацу звернулися лише 300 років по тому ( [[Костянтинівський палац]]).
 
Психічно нестабільний цар раптово змінив плани і замовив [[1718]] року новий проект для Стрельни втретє італійскому архітекторові Себастьяну Чіпріані, який не був в Петербурзі <ref>«Архитектурная графика Росии 1-й половины 18 в.» Гос. Эрмитаж, научный каталог, Л, 1981 с. 149</ref>. Далі Петро І взагалі охолов до Стрельни та перебрався в Петергоф, котрий був ближче до фортеці [[Кронштадт]]. А в [[Петергоф (палацово-парковий ансамбль)|Петергофі]] і почалися справжні роботи по створенню нової резиденції, куди перевели і Леблона, і Карло Бартоломео Растреллі, і їх російських учнів і помічників. Але жоден із проектів для Стрельни не був реалізований. Частково до облаштування тут саду і [[ремонт]]у перебудованого палацу звернулися лише 300 років по тому ( [[Костянтинівський палац]]).
 
===Додатки в Літньому саду ===