Відмінності між версіями «Балатонська операція»

доповнення
(доповнення)
(доповнення)
|territory =
|result = Перемога Червоної Армії
|combatant1 ={{Прапорець|GERnazi}} ''' [[Третій Рейх|Німеччина]]<br /> {{HUNold}}
|combatant2 ={{Прапорець|URS}} '''[[СРСР]]'''<br /> {{flagicon|BUL}} '''[[Третє Болгарське царство|Болгарія]]'''
|commander1 ={{Прапорець|GERnazi}} [[Йозеф Дітріх]] <br /> [[6-а танкова армія (Третій Рейх)|6-а танкова армія]]
|commander1 =
|commander2 ={{Прапорець|URS}} [[Толбухін Федір Іванович|Федір Толбухін]]<br /> [[Третій Український фронт]]
|commander2 =
|commander3 =
|units1 =
|units2 =
|units3 =
|strength1 =431,000 солдат<br>700 одиниць [[Бронетехніка|бронетехніки]]<ref name=D2/>
|strength1 =
|strength2 =465,050 солдат<ref name=KS/>
|strength3 =
|casualties1 =12,358 вбито, поранено<br>та пропало без вісті<br>31 танків<ref name=D2>Frieser, Karl-Heinz; Klaus Schmider, Klaus Schönherr, Gerhard Schreiber, Kristián Ungváry, Bernd Wegner (2007) (in German). Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg – Vol. 8: Die Ostfront 1943/44 – Der Krieg im Osten und an den Nebenfronten. Deutsche Verlags-Anstalt München 2007, ISBN 3421062358, Pages 942-943</ref>
|casualties3 =
}}
 
{{Угорщина (1944—1945)}}
[[Файл:Balaton operation-ukr.png|thumb|200px|Схема дій сторін в ході Балатонської операції]]
{{Угорщина (1944—1945)}}
'''Балато́нська опера́ція'''&nbsp;— [[оборонна операція]] угруповання [[Третій Український фронт|3-го Українського фронту СРСР]] та частин болгарської армії 6—15 березня [[1945]] року в районі озера [[Балатон]] ([[Угорщина]]). Внаслідок Балатонської операції, в якій сталінським генералам вдалося добитися чотириразової переваги у живій силі, зазнав поразки останній великий контрнаступ німецьких та угорських військ на радянсько-угорському фронті у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. Після [[Будапештська операція|Будапештської операції]] війська [[Другий Український фронт|2-го]] (командувач&nbsp;— [[Маршал Радянського Союзу]] [[Малиновський Родіон Якович|Р.&nbsp;Я.&nbsp;Малиновський]]) і 3-го (командувач&nbsp;— Маршал Радянського Союзу [[Толбухін Федір Іванович|Ф.&nbsp;І.&nbsp;Толбухін]]) Українських фронтів на 6 березня 1945 зуміли захопити підготовлені до оборони позиції на лінії&nbsp;— річка [[Грон (річка)|Грон]], [[Естергом]], [[Гант]], озеро Балатон, [[Барч]], північний берег ріки [[Драва|Драви]] до ріки [[Дунай]] (див. схему), готуючись до наступу на [[Відень]].
 
В цей час німецькі та угорські війська розпочали [[Операція «Фрюлінгсервахен»|операцію «Весняне пробудження»]] ({{lang-de|Unternehmen Frühlingserwachen}}) на Будапештському напрямі з метою розсікти війська 3-го Українського фронту на дві частини, знищити їх, вийти на ріку Дунай, прикрити важливі райони західної Угорщини, [[Австрія|Австрії]] та південної [[Німеччина|Німеччини]], і відтягнути разом з тим частину сил [[Червона армія|сталінської армії]] з Берлінського напряму. Проти військ 3-го Українського фронту діяла [[група армій «Південь»]] (310 тисяч солдатів і офіцерів, близько 6000 [[гармата|гармат]] і [[міномет]]ів, 1600 [[танк (військова справа)|танків]] і [[Штурмова гармата|штурмових гармат]], понад 800 [[бронетранспортер]]ів і 850 [[літак]]ів).
 
Головного удару в напрямі на [[Дунай]] між озерами [[Веленце]] і [[Балатон]] завдавало ударне угруповання в складі [[6-а танкова армія (Третій Рейх)|6-ї танкової армії СС]] та [[6-а армія (Третій Рейх)|6-ї піхотної армії]]. На ділянці прориву союзники мали 76 танків і самохідних гармат на 1 [[кілометр|км]] фронту. Противник, завчасно викривши задум німецького командування і не припиняючи підготовки до [[наступ]]у на Віденському напрямі, зміцнив оборону, обладнав її за всіма вимогами тогочасного [[воєнне мистецтво|воєнного мистецтва]]. З 6 по 15 березня союзники вклинилися в оборону 3-го Українського фронту на глибину 12—25&nbsp;км, але, втративши 40 тисяч солдатів та офіцерів, 500 танків і штурмових гармат, понад 300 польових гармат та мінометів і, вичерпавши свої резерви, змушений був перейти до [[оборона|оборони]].