Палеозойська ера: відмінності між версіями

З П.е. пов’язані найбільші і великі родов. кам. вугілля, нафти, мінеральних солей, фосфоритів, міді, [[золота]]. Великі родов. [[гіпс]]у, [[кам'яна сіль|кам’яної]] і [[калійна сіль|калійної солей]] укладені в кембрії [[Сибір]]ської платформи і [[Індія|Індії]], в [[силур]]і [[США]] ([[Мічіган]]), [[Девонський період|девон]]і Білорусі (Солегірське) і [[Канада|Канади]] ([[Саскачеванський калієносний басейн]]), [[перм]]і [[Приуралля]], [[Донбас]]у ([[Слов'янсько-Артемівський соленосний басейн]]), [[ФРН]] ([[Штасфурт]]), США ([[Делаверський калієносний басейн]]). Пром. скупчення нафти і газу відомі в ниж. палеозої Іркутського амфітеатру і Прибалтики, в США ([[Канзас]], [[Оклахома]]). Великі нафтогазоносні області пов’язані з верхньопалеозойськими породами. Найбільші поклади кам. вугілля, приурочені до карбону і пермі – Донецький, Печорський, Підмосковний, Карагандинський, Кузнецький басейни, Екібастуз, Верхньосілезький і Остравсько-Карвінський басейни, [[Рур]], [[Брабант]], [[Валансьєн]], [[Астурія]], [[Південний Уельс]], Аппалачський і Пенсильванський басейни, район Хуанхе. Найбільші родов. фосфоритів пов’язані з відкладами ниж. кембрію та пермі. Бокситові родов. приурочені до девону. Осадові і осадово-вулканогенні родов. зал. руд відомі у відкладах ордовика (Уобана, Ньюфаундленд, Канада), силуру (Клінтон, США), девону ([[Гара-Джебілет]], [[Алжир]]) та ін. До вулканогенних порід ордовика, силуру, девону, пермі приурочені мідно-колчеданні родов. Норвегії, сх. схилу Уралу, Рудного Алтаю, Казахстану, ФРН. Родов. поліметалічних руд пов’язані з каледонськими і герцинськими кислими інтрузіями. З ультраосновними і основними інтрузіями асоціюють родов. руд міді і нікелю в Норвегії, азбесту в Канаді ([[Ньюфаундленд]], [[Квебек (провінція)|Квебек]]). Ймовірно, в пермську добу утворилися ртутні родов. Півд.-Сх. України і Сер. Азії. Палеозойські породи широко використовуються як будів. і облицювальний матеріал (вапняки, доломіт, мармури, яшми).