North American B-25 Mitchell: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 69:
На 129 машинах модифікації '''В-25В''' посилено вогневі можливості літака для захисту від [[винищувач]]ів супротивника. Бортові кулемети і задня турель були замінені двома [[башта]]ми (верхня і нижня) «Бендикс» з електроприводом, що мали по два великокаліберних кулемети.
 
З введенням у дію заводу в Канзас-Сіті, нові модифікації, що розвивались паралельно, отримали індекси '''В-25С''' (Інглвуд) і '''В-25D''' (Канзас-Сіті). З кожною новою серією літаки все більш удосконалювалися. Перші В-25С(D) зовнішньо не різнились від В-25В. На них було лише встановлено двигуни R-2600-13 тієї ж потужності, 24-вольтове електрообладнання й система антиобледініння. Збільшилась місткість паливних баків. На B-25C-1(D-1) встановили зовнішні вузли підвіски бомб (під крилом) і торпеди (під фюзеляжем). На малі відстані літак міг брати 2350 кг бомб. Модифікація C-5(D-5) отримала два 12,7-мм кулемети в передній кабіні — один для штурмана, другий, нерухомий, — для льотчика. На C-15(D-15) встановили полум'ягасителі для каждого циліндра (замість колектора з єдиною вихлопною трубою на попередніх машинах), a C-20(D-20) оснащувались протектованим баком у бомбовідсіці.
Випуск В-25С закінчили у травні 1943 року (1619 машин), a B-25D  — у березні 1944 року (2290 машин).
 
Два серійних літаки B-25C були відібрані для проведення [[експеримент]]ів з випробувань протикригового обладнання. Ці машини більш відомі під позначеннями '''XB-25E''' і '''XB-25F'''. На першому випробовувалась система, що використовувала вихлопні гази, на другому застосовувались електричні обігрівальні елементи.
 
Спеціально для атак [[Японія|японських]] [[Корабель|кораблів]] була розроблена модель '''B-25G''', на яку в носовій частині встановили 75-мм [[Гармата|гармату]] з боєкомплектом з 21 [[снаряд]]у вагою 6,8  кг. Всього було збудовано близько 400 машин цієї версії. Всі вони несли службу в складі Повітряних сил США на [[Тихий океан|Тихому океані]] з лютого 1944 року.
 
На заводі в Інглвуді було збудовано 1000 літаків модифікації '''B-25H''', що мала найбільшу вогневу міць. 75-мм гармату, що не виправдала себе, замінено на більш легку модель. Проте на додаток до неї в носовій частині було вмонтовано чотири 12,7 мм кулемети. Ще дві гармати було встановлено у виступах по обидва боки фюзеляжу, дещо нижче кабіни пілота. Турель, оснащену
двома кулеметами, було пересунуто ближче до кабіни, ще по два кулемети розташувались по бортах машини. Зпарений кулемет монтувався в хвостовій частині. На довершення до цього B-25H був здатен нести бомбове навантаження у 1361 кг [[Бомба|бомб]] і [[Торпеда|торпед]].
 
 
== Бойове використання ==
 
== Цікаві факти ==
* [[28 липня]] [[1945]] року в густому тумані літак В-25 під керуванням [[підполковник]]а Вільяма Сміта врізався у 79-й поверх найвищого на той час [[хмарочос]]у [[Нью-Йорк]]а — «[[Емпайр-Стейт-Білдінг]]». Внаслідок зіткнення, загинув увесь екіпаж літака (6 осіб) та 13 мешканців хмарочосу. Сама будівля при цьому вистояла.
 
== Примітки ==