Національна спілка краєзнавців України: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jbuket (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Jbuket (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
|адреса = м. [[Київ]], вул. Михайла Грушевського, 4, к. 212.
}}
'''Націона́льна спі́лка краєзна́вців Украї́ни''' (НСКУ) —
== Історія ==
=== Перші краєзнавчі організації України ===
Ідея створення інституції, яка б займалася проблемами регіональної історії, виникла у 20-40-х рр. XIX ст.
1843 року у Києві було створено Тимчасову комісію для розгляду давніх актів, котру зазвичай називали Археографічною. У її роботі, поряд із видатними науковцями М. Костомаровим, О. Лазаревським, О. Левицьким, М. Максимовичем, В. Іконниковим, брав активну участь і Тарас Шевченко.
Величезне значення для становлення українського краєзнавства мала плідна діяльність «Товариства Нестора-Літописця» при Київському університеті Святого Володимира, Одеського наукового товариства історії та старожитностей, Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, Наукового історико-філологічного товариства при Харківському університеті, Подільського церковного історико-археологічного товариства, Товариства дослідників Волині у Житомирі та багатьох інших регіональних об′єднань поціновувачів рідного краю. Розвитку краєзнавства сприяло й проведення Археологічних п'ятнадцяти з'їздів, шість з яких відбулися в Україні.
У роки національно-визвольних змагань українського народу, в умовах Першої світової та громадянської воєн виникали і активно функціонували численні краєзнавчі організації, опираючись на підтримку Центральної Ради, гетьманського уряду, Директорії.
1917 року у Києві розпочав діяльність Центральний комітет охорони пам'яток старовини і мистецтва під головуванням Михайла Грушевського. Того ж року з ініціативи художника Сергія Васильківського у Харкові було засноване товариство «Музей Слобожанщини». Серед вагомих справ, започаткованих у період Української революції, здійснювалися заходи щодо впорядкування могили Тараса Шевченка у Каневі, створення Національної галереї, Всеукраїнського «Шевченківського» або «Пам'яткового» музею. У надзвичайно складних умовах українська інтелігенція зуміла не лише зберегти, а й реально примножити краєзнавчі традиції, зробити їх вагомим чинником ствердження національної ідеї.
Провідну роль у розвитку й організації краєзнавчої роботи взяла на себе Всеукраїнська Академія наук. В першому її Статуті, затвердженому гетьманом П. Скоропадським 1918 року, йшлося, що Академія у Києві «ставить собі на меті, окрім загальних наукових завдань, виучувати сучасне і минуле Вкраїни, української землі та народу».
На початку 20-х рр. плідно працювала низка академічних комісій краєзнавчого профілю: Археологічна, Фольклорно-етнографічна, для складання історико-географічного словника, археологічної карти України, з дослідження Софійського собору та ін. Упродовж 1922-23 рр. при ВУАН було створено Київську, Харківську й Одеську комісії краєзнавства. Одночасно виникали громадські окружні краєзнавчі товариства: 1920 року — Ізюмське та Роменське, 1922 — Волинське та Житомирське, 1923 — Коростенське, Лубенське, Одеське, 1924 — Чернігівське, 1925 — Дніпропетровське, Луганське та Мелітопольське. Діяли і сільські товариства, як приміром у Вільшанці на Харківщині, що налічували 60 членів, згрупованих у етнографічній, геологічній, соціально-економічній, культурно-просвітницькій секціях. Дедалі гостро поставало питання про організаційне об′єднання всього науково-творчого потенціалу дослідників і літописців рідного краю усіх регіонів України, адже гостру потребу в єдиному координуючому органі відчували не тільки дослідники з наукових інституцій, а й подвижники місцевих краєзнавчих формувань.
=== Український комітет краєзнавства ===
У листопаді 1923 року професор Харківського інституту народної освіти Дмитро Зеленін висунув ідею проведення Всеукраїнського зібрання краєзнавців. Вона була підтримана й іншими місцевими осередками. На основі пропозицій, що надходили від учасників регіональних з′їздів, нарад, конференцій, краєзнавчих організацій, відомих громадських і наукових діячів, Укрголовнаука Народного комісаріату освіти УСРР розробила «Положення про всеукраїнську нараду по краєзнавству» й утворила Організаційне бюро для її скликання.
26 травня 1925 року в приміщенні [[Харківська державна зооветеринарна академія|Харківського ветеринарного інституту]] зібралося 75 представників 22 регіональних краєзнавчих осередків, студентства, господарських, планових, громадських організацій та установ. Серед окреслених ними завдань були також «природничі досліди, вивчення продуктивних сил країни, опора на сільську інтелігенцію, техперсонал у містах, студентів, поширення краєзнавства на широкі кола населення».
31 травня 1925 року було утворено Український комітет краєзнавства (далі УКК), як постійно діючий орган.
На початку 30-х років в Україні було понад 30 тис. активних краєзнавців. 8 січня 1927 року УКК на своєму засіданні розглянув питання про випуск журналу «[[Краєзнавство (журнал)|Краєзнавство]]».
На превеликий жаль, в умовах активного формування тоталітарної системи численні краєзнавчі осередки були розгромлені, випуск журналу й інших краєзнавчих видань припинено, зруйновано величезну кількість унікальних пам'яток історії та культури, знищено музейні експозиції, а найактивніші діячі краєзнавства стали жертвами політичних репресій. Фактично було репресовано увесь український краєзнавчий рух.
=== Відродження ===
У повоєнні роки почали знову створюватися місцеві краєзнавчі осередки. Важливе значення для відродження українського краєзнавчого руху, його наукових, громадських і шкільних форм, мало залучення понад 100 тисяч літописців-дослідників рідного краю до роботи над випуском «[[Історія міст і сіл Української РСР|Історії міст і сіл Української РСР]]» у 26 томах. Загальний обсяг цієї титанічної праці, яка започаткувала новий напрям у вітчизняній історіографії та досі не має аналогів у світі, становив 2360 авторських аркушів, у томах вміщено 1340 статей з історіями обласних і районних центрів та інших значних населених пунктів, 8619 статей про всі селища міського типу та центри сільрад, вміщено 9 тисяч ілюстрацій.
Іншим важливим напрямом відродження краєзнавства став громадський рух за увічнення в усіх областях найбільш звитяжних подій, пов'язаних з історією українського козацтва, створення Національного заповідника «Хортиця», Музею народної архітектури та побуту України у селі Пирогові поблизу Києва, Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» у Київській області ті ін.
У розвитку краєзнавства, його наукових основ велике значення мало створення 1979 року у структурі академічного Інституту історії України відділу історичного краєзнавства, на який серед інших завдань покладалася підготовка «Зводу пам'яток історії та культури».
=== Всеукраїнська спілка краєзнавців ===
На хвилі демократичних перетворень, національного піднесення суспільства 27 березня 1990 року у Києві відбувся Перший Всеукраїнський краєзнавчий з'їзд, який мав статус установчого для Всеукраїнської спілки краєзнавців (далі ВСК) — повноправної спадкоємиці традицій, впроваджених свого часу Українським комітетом краєзнавства. Відповідно до затвердженого з'їздом Статуту, основним завданням діяльності ВСК було виховання у громадян почуття національної самосвідомості, глибокої поваги до історії, культури, мови, традицій українського народу, а також інших народів, пов'язаних з ним своєю долею, шанобливе ставлення до скарбів рідної природи та культури.
Спілка здійснила цілу низку масштабних заходів, передусім проведено три з′їзди, 12 Всеукраїнських та понад 400 регіональних наукових краєзнавчих конференцій.
За безпосередньої участі активістів Спілки реалізовувався Указ Президента України «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні» від 23.01.2001 року № 35/2001, а також була розроблена та виконувалася Державна програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2002 р. № 789, започатковані власні довгострокові краєзнавчі програми.
Членам спілки належить головна участь у краєзнавчих, етнографічних та фольклорних експедиціях, підтримка дієвих зв'язків з усіма бібліотечними установами держави, надання методичної допомоги колекціонерам-аматорам та досвідченим збирачам української старовини.
1993 року ВСК поновила випуск репресованого журналу «[[Краєзнавство (журнал)|Краєзнавство]]». У пам'ять про своїх славетних попередників, які стали жертвами тоталітарного режиму, почали видаватися документальні збірники «Репресоване краєзнавство». Власні друковані видання мають 17 місцевих осередків Спілки. В усіх областях постійно виходять у світ краєзнавчі монографії, путівники, буклети, довідники.
Протягом останніх 15 років краєзнавці України брали найактивнішу участь у підготовці масштабного загальнонаціонального видання — науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» — про трагічні роки сталінських репресій. В рамках Державної програми «Реабілітовані історією» (Постанова КМУ від 11.09.1992 р. № 530) видано 44 книги обсягом 50-60 друкованих аркушів кожна у 23 областях, в яких названо сотні тисяч прізвищ громадян України, котрі стали жертвами політичних репресій радянського тоталітарного режиму, вперше опубліковані унікальні архівні документи, нариси, статті. Зусиллями краєзнавців та вчених-істориків робота над загальнодержавним виданням продовжується і протягом найближчого часу буде завершена. В цілому ж, за попередніми розрахунками, це загальнонаціональне видання складатимуть більше 100 книг.
Члени Спілки ведуть і значну пам'яткоохоронну роботу, розробляють туристично-екскурсійні маршрути, беруть участь у створенні нових і поповненні експозицій існуючих музейних закладів, розвивають шкільне краєзнавство, готують краєзнавчі підручники для шкіл та вузів, допомагають вітчизняному туризму в усіх його формах. За останні роки діяльності Всеукраїнської спілки краєзнавців її членами видано більше 600 науково-дослідницьких, публіцистичних та краєзнавчих книг з історії та культури рідного краю.
=== Національна спілка краєзнавців України ===
[[16 жовтня]] [[2008]] року [[Кабінет Міністрів України]] видав постанову, в якій зазначено: «Враховуючи видатні заслуги у забезпеченні розвитку української національної культури, надати статус національної Всеукраїнській спілці краєзнавців і надалі іменувати її — Національна спілка краєзнавців України»<ref>[http://news.yurist-online.com/laws/290/ Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року «Про надання Всеукраїнській спілці краєзнавців статусу національної»]</ref>.
Серед найбільш пріоритетних завдань Спілки на найближчий час є активне сприяння та допомога Президенту, Уряду України, органам державної влади всіх рівнів, науковим установам, закладам культури та освіти, громадським організаціям у питаннях відродження та захисту історичної, духовної та культурної спадщини українського народу, формуванні патріотичних настроїв у суспільстві.
== Члени спілки ==
: ''Див. також: [[:Категорія:Члени Національної спілки краєзнавців України]]''
Станом на червень 2010 членами спілки були 2 000 фахівців, з яких п'ять академіків, шість членів-кореспондентів НАН України, 79 докторів, 152 кандидати наук і сім Героїв України. Ця «верхівка» тримається на фундаменті краєзнавців сіл і міста, а це понад 30 000 фахівців<ref>[http://www.day.kiev.ua/297657 30 тисяч ентузіастів. Національна спілка краєзнавців святкує 85-річчя] Газета «День», № 94, 3 червня 2010</ref>.
Рядок 32 ⟶ 87:
Спілка щорічно визначає лауреата краєзнавчої [[Премія імені Дмитра Яворницького|премії імені Дмитра Яворницького]].
== Керівні органи ==
Понад 20 років головою НСКУ був [[Тронько Петро Тимофійович]] (1915–2011).
=== Правління ===
Президія правління:
* [[Реєнт Олександр Петрович]] — протягом багатьох років
* [[Клепак Григорій Олексійович]] — заступник голови
=== Ревізійна комісія ===
* [[Попович Сергій Іванович]] — протягом багатьох років заступник голови НСКУ, 23 січня 2012 року обраний головою ревізійної комісії НСКУ
== Див. також ==
Рядок 57 ⟶ 113:
* [http://www.mosk.mksat.net Миколаївська обласна спілка краєзнавців (МОСК)]
Інше:
* 14 вересня 2012 [http://www.day.kiev.ua/235060/ Газета «День»] Краєзнавство і політика
* [http://www.day.kiev.ua/297657 30 тисяч ентузіастів. Національна спілка краєзнавців святкує 85-річчя]
{{Ngo-stub}}
| |||