Ференц II Ракоці: відмінності між версіями

 

=== Національно-визвольна війна ===

Напередодні [[Війна_за_іспанську_спадщину|Війни за іспанську спадщину]] в [[1697]] році Ференц Ракоці вже був серед учасників антиавстрійского змови, підтримуючи контакти з французьким королем [[Людовік_XIV|Людовіком XIV]], який готувався до військового конфлікту з [[Австрія|Австрією]]. Після розкриття змови завдяки перехопленню листування між Ракоці та французами австрійським шпигуном молодий угорський аристократ [[18 квітня]] [[1700]] був ув'язнений австрійською владою у фортеці [[Вінер-Нойштадт]] (Бечуйхей) неподалік [[Відень|Відня]]. Ракоці загрожувала неминуча смерть, однак в [[1701]] році йому вдалося втекти до Польщі, де він зустрівся з Берчені та представниками Франції.

У [[1703]] році більшість австрійських військ було відведено з Угорщини та [[Трансільванія|Трансільванії]] для участі у [[Війна_за_іспанську_спадщину|Війні за іспанську спадщину]], і в околицях [[Мукачево|Мукачева]] була зібрана нова армія повстанців-куруців, набрана переважно з угорських та русинських селян [[Закарпаття]]. Повстанці вимагали ліквідації феодального та іноземного гніту. Вони звернулися за допомогою до Ференца II Ракоці, і на цей раз він погодився очолити селянське повстання, так як була сприятливою ​​зовнішньополітична ситуація. Визнавши слушну нагоду для початку боротьби за свободу, Ференц II Ракоці повернувся в північно-східну Угорщину, де [[7 червня]] [[1703]] закликав до повстання проти правління [[Габсбурги|Габсбургів]].