'''Особлива нарада НКВCНКВС (Особлива нарада при [[НКВCНКВС]] ) ''' — позасудовий орган, створений 1924 р. в системі ОГПУ-[[НКВД]] для адміністративної висилки та позасудового розгляду кримінальних справ без виклику обвинуваченого та свідків. Якщо з 1924 року існування та функціонування Особливої наради [[НКВД]] суперечило вимогам Кримінально-процесуального кодексу СРСР, згідно з яким усі справи про злочинні діяння, включаючи «контреволюційні» виступи, були підсудні суду або революційним трибуналам, то після прийняття [[Конституція СРСР 1936 року | Конституції СРСР 1936 року ]], розгляд кримінальних справ Особливою нарадою [[НКВД]] протирічив також нормам конституції щодо обов'язковості судочинства судами з обов'язковим відкритим розглядом кримінальних справ. В додаток [[ЦВК]] [[СРСР]] 10 липня 1934 року прийняв постанову "Про розгляд справ щодо злочинів, розслідуваних народним комісаріатом внутрішніх справ Союзу РСР і його місцевими органами", яка визначала належність пісудності кримінальних справ, котрі розслідувались НКВД, тільки судам, що своєю чергою законодавчо додатково протирічило існуванню Особливої наради НКВД. Особлива нарада НКВД найчастіше виносила вироки по 58-ій статті «Контрреволюційні злочини» Кримінального кодексу СРСР, який передбачав винесення вироків за цією статею лише судом.
Концептуально Особлива нарада НКВД, як і [[Трійка НКВС | трійки НКВД]], немали нічого спільного з кримінальним судочинством''':''' вони були позбавлені таких головних принципів судочинства як незалежність суду, змагальність і рівність сторін перед судом та законом. Навіть їхнє функціонування неможливо прирівняти до розгляду адміністративних справ, що виникають з незначних правопорушень, так як і розгляд адміністративних справ обов'язково передбачає відкритість процесу розгляду та прийняття доводів обвинувачуваної сторони -- функції, що були відсутні під час розгляду справ позасудовими органами.
