Швецький-Вінецький Генріх Львович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Щось я не помітив цього у статті про Дніпропетровськ
Скасовано останні 5 редагувань (Albedo і Aeou) і відновлена версія 10986777 Aeou
Рядок 21:
}}
 
'''Ге́нріхШвецький-Вінецький Льво́вич Шве́цький-Віне́цькийГенріх Львович''' (*[[1901]], [[Катеринослав]] — [[1965]], [[Львів]]) — архітектор, працював у Дніпропетровську та Львові.
 
== Біографія ==
Рядок 40:
 
=== Генплан Львова ===
Найбільшою роботою Швецького-Вінецького був генплан Львова, над яким він працював протягом 16 років. Співавтором номінально вважається також головний архітектор Львова [[Анатолій Натальченко]]. Програмні засади із перетворення Львова на типове радянське місто були значною мірою успадковані від [[Касьянов Олександр Михайлович|Олександра Касьянова]]&nbsp;— головного архітектора міста [[1939]]–[[1941]] років. Найцікавішою частиною генплану були ідеї трансформації історичного центру. Заплановано т. зв. «міську композиційну вісь», яка мала починатись від нинішньої [[Площа Петрушевича (Львів)|площі Петрушевича]], прямувати на північ вулицями Саксаганського, [[Проспект Шевченка (Львів)|проспектом Шевченка]], [[Проспект Свободи (Львів)|проспектом Свободи]], далі ще неіснуючим проспектом за [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Оперним театром]] і завершуватись площею в районі нинішньої вулиці Липинського. За Оперним та колишнім [[Скарбківський театр|Скарбківським театрами]] планувалась найбільша міська площа з будівлями партійних установ та пам'ятником [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіну]]. Від площі у східному напрямку була запланована головна «бульварна» магістраль, що провадила на [[Замкова гора (Львів)|Замкову гору]]. [[Копець Люблінської унії]] планувалось увінчати 50-метровим пам'ятником Леніну. За рахунок знесення житлових кварталів напроти [[Костел святої Єлизавети (Львів)|костелу Єлизавети]] планувалась ще одна площа. Перетворення вимагали знесення частини історичної забудови, щоправда далеко не в таких масштабах, як це відбулось у Києві та Харкові, містобудівні ідеї яких пропагувались на той час як зразкові. Смерть Сталіна та подальша боротьба [[боротьбаХрущов Микита Сергійович|Хрущова]] зі «сталінською архітектурою»]] (див. також — [[хрущовка]]) стали на заваді реалізації основних позицій генплану. Одночасно авторами генплану було складено реєстр пам'яток місцевого, республіканського і всесоюзного значення.<ref>''Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О., Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.'' Львів…&nbsp;— С. 191.</ref><ref>''Черкес&nbsp;Б.'' Сталінське…&nbsp;— С. 99—106.</ref>
{{main|Генплан Львова}}
Найбільшою роботою Швецького-Вінецького був генплан Львова, над яким він працював протягом 16 років. Співавтором номінально вважається також головний архітектор Львова [[Анатолій Натальченко]]. Програмні засади із перетворення Львова на типове радянське місто були значною мірою успадковані від [[Касьянов Олександр Михайлович|Олександра Касьянова]]&nbsp;— головного архітектора міста [[1939]]–[[1941]] років. Найцікавішою частиною генплану були ідеї трансформації історичного центру. Заплановано т. зв. «міську композиційну вісь», яка мала починатись від нинішньої [[Площа Петрушевича (Львів)|площі Петрушевича]], прямувати на північ вулицями Саксаганського, [[Проспект Шевченка (Львів)|проспектом Шевченка]], [[Проспект Свободи (Львів)|проспектом Свободи]], далі ще неіснуючим проспектом за [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Оперним театром]] і завершуватись площею в районі нинішньої вулиці Липинського. За Оперним та колишнім [[Скарбківський театр|Скарбківським театрами]] планувалась найбільша міська площа з будівлями партійних установ та пам'ятником [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіну]]. Від площі у східному напрямку була запланована головна «бульварна» магістраль, що провадила на [[Замкова гора (Львів)|Замкову гору]]. [[Копець Люблінської унії]] планувалось увінчати 50-метровим пам'ятником Леніну. За рахунок знесення житлових кварталів напроти [[Костел святої Єлизавети (Львів)|костелу Єлизавети]] планувалась ще одна площа. Перетворення вимагали знесення частини історичної забудови, щоправда далеко не в таких масштабах, як це відбулось у Києві та Харкові, містобудівні ідеї яких пропагувались на той час як зразкові. Смерть Сталіна та подальша [[боротьба Хрущова зі «сталінською архітектурою»]] (див. також — [[хрущовка]]) стали на заваді реалізації основних позицій генплану. Одночасно авторами генплану було складено реєстр пам'яток місцевого, республіканського і всесоюзного значення.<ref>''Трегубова&nbsp;Т.&nbsp;О., Мих&nbsp;Р.&nbsp;М.'' Львів…&nbsp;— С. 191.</ref><ref>''Черкес&nbsp;Б.'' Сталінське…&nbsp;— С. 99—106.</ref>
 
''Див. ще:'' [[Новаківський Ярослав Олексійович]]
 
=== Споруди у Львові ===