Швецький-Вінецький Генріх Львович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) Щось я не помітив цього у статті про Дніпропетровськ |
Ahonc (обговорення | внесок) |
||
Рядок 21:
}}
'''
== Біографія ==
Рядок 40:
=== Генплан Львова ===
Найбільшою роботою Швецького-Вінецького був генплан Львова, над яким він працював протягом 16 років. Співавтором номінально вважається також головний архітектор Львова
▲Найбільшою роботою Швецького-Вінецького був генплан Львова, над яким він працював протягом 16 років. Співавтором номінально вважається також головний архітектор Львова [[Анатолій Натальченко]]. Програмні засади із перетворення Львова на типове радянське місто були значною мірою успадковані від [[Касьянов Олександр Михайлович|Олександра Касьянова]] — головного архітектора міста [[1939]]–[[1941]] років. Найцікавішою частиною генплану були ідеї трансформації історичного центру. Заплановано т. зв. «міську композиційну вісь», яка мала починатись від нинішньої [[Площа Петрушевича (Львів)|площі Петрушевича]], прямувати на північ вулицями Саксаганського, [[Проспект Шевченка (Львів)|проспектом Шевченка]], [[Проспект Свободи (Львів)|проспектом Свободи]], далі ще неіснуючим проспектом за [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Оперним театром]] і завершуватись площею в районі нинішньої вулиці Липинського. За Оперним та колишнім [[Скарбківський театр|Скарбківським театрами]] планувалась найбільша міська площа з будівлями партійних установ та пам'ятником [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіну]]. Від площі у східному напрямку була запланована головна «бульварна» магістраль, що провадила на [[Замкова гора (Львів)|Замкову гору]]. [[Копець Люблінської унії]] планувалось увінчати 50-метровим пам'ятником Леніну. За рахунок знесення житлових кварталів напроти [[Костел святої Єлизавети (Львів)|костелу Єлизавети]] планувалась ще одна площа. Перетворення вимагали знесення частини історичної забудови, щоправда далеко не в таких масштабах, як це відбулось у Києві та Харкові, містобудівні ідеї яких пропагувались на той час як зразкові. Смерть Сталіна та подальша [[боротьба Хрущова зі «сталінською архітектурою»]] (див. також — [[хрущовка]]) стали на заваді реалізації основних позицій генплану. Одночасно авторами генплану було складено реєстр пам'яток місцевого, республіканського і всесоюзного значення.<ref>''Трегубова Т. О., Мих Р. М.'' Львів… — С. 191.</ref><ref>''Черкес Б.'' Сталінське… — С. 99—106.</ref>
=== Споруди у Львові ===
|