Психоакустика: відмінності між версіями

 

'''Психоакустика''' — наукова дисципліна, що вивчає особливості і закономірності процесу сприйняття [[звук]]ів, їхнього впливу (позитивного/негативного) на людину - її [[свідомість]], [[організм]]. Це міждисциплінарна галузь: перебуває на стикові [[фонетика|фонетики]], психолонгвістики, [[фізіологія|фізіології]], основи психоакустики були закладені [[Герман Гельмгольц|Г. Гельмгольцем]], який вивчав закономірності процесу сприйняття звуків і побудови [[мова|мови]]. Психоакустика включає: фізику і біофізику сприйняття простих і складних тональних сигналів, де досліджуються абсолютні і різничні пороги [[слух]]у, формування відчуттів гучності і висоти, сприйняття складних [[звук]]ів, [[бінауральний ефект]] і т. д.; фізіологічні аспекти побудови мови і сприйняття мовних і подібних до мови сигналів (шумів), де вивчаються кількісні показники розбірливості мови, її маскування, умови розпізнавання мовних сигналів, питання моделювання мовного акту; [[нейродинаміка|нейродинамічні]] аспекти [[слухова система|слухової системи]], де досліджують сприйняття звукових послідовних стимулів залежно від [[інтервал]]у [[час]]у між ними при обліку їхніх [[інтенсивність|інтенсивностей]], [[частота|частот]] і тривалості.