Перша Пунічна війна: відмінності між версіями

'''Перша Пунічна (Фінікійська) війна''' ([[264 до н. е.]] — [[241 до н. е.]]) — перша із трьох [[Пунічні війни|Пунічних війн]] між [[Римська республіка|Римом]] і [[Карфаген]]ом. ▼

Боротьба за [[Сицилія|Сицилію]] була її основною причиною. Приводом послужило втручання карфагенян в боротьбу мамертинців в Мессані проти сиракузького тирана [[Гієрон II|Гієрона II]]. Римляни, що побоювалися, що заняття карфагенянами Мессани спричинить захоплення [[Сиракузи|Сиракуз]], почали військові дії і в [[264 до н. е.]] захопили Мессану. З [[263 до н. е.]] Сиракузи стали союзниками Риму. У [[262 до н. е.]] римляни узяли Агрігент. Протягом перших років війни римлянам удалося створити флот, який в [[260 до н. е.]] під керівництвом консула Г. Дуїлія отримав морську перемогу при Мілах. Після нової морської перемоги у мису Екном в [[256 до н. е.]] римське військо під керівництвом Марка Регула висадилося біля р. Клупєї в [[Африка|Африці]]. Проте десант був розбитий, і з [[254 до н. е.]] військових дії концентрувалися в західній частці Сіцілії. У [[251 до н. е.]] римляни захопили Панорм, але спроби узяти Лілібей (облога з [[250 до н. е.]]) і Дрепанум не мали успіху. Ці міста були захоплені римлянами лише в [[242 до н. е.]] Полководцеві Карфагена [[Гамількар Барка|Гамількару Барці]] удалося нанести римлянам ряд ударів в 247-241, але поразка флоту Карфагена при Егадських островах в [[241 до н. е.]] вирішила результат війни. Мир було укладено на умовах відмови Карфагена від частини Сіцілії і островів, лежачих між Італією і Сіцілією, що належала йому, на користь Риму, а також видачі переможцям полонених і виплати грошової контрибуції у розмірі 3200 талантів в десятирічний термін.▼