Відмінності між версіями «Біоценоз»

427 байтів додано ,  8 років тому
нема опису редагування
м (replaced: більш дрібні → дрібніші)
[[ЗображенняФайл:FoodWeb.jpg|thumb|right|280px|<center> Схема трофічних зв'язків у водному і наземному біоценозах</center>]]
Біоценоз'''Біоцено́з''' (від біо- та грец. koinós -&nbsp;— спільний) -&nbsp;— сукупність [[рослини | рослин]], [[тварини | тварин]] і [[мікроорганізми | мікроорганізмів]], що населяють певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами як між собою, так і з [[абіотичні фактори середовища | абіотичними факторами середовища]] (див. [[Біотоп]]).
 
Термін "«біоценоз"» був запропонований німецьким біологом К. Мебіусом ([[1877]]). Біоценоз -&nbsp;— комплекс організмів [[біогеоценоз]]а, що формується в результаті [[боротьба за існування | боротьби за існування]], [[природний відбір | природного відбору]] та інших факторів [[еволюція | еволюції]]. За участтю в біогенному [[кругообіг речовин | кругообігу речовин]] в біоценозі розрізняють три групи організмів. 1) [[Продуценти]] (виробники)&nbsp;— [[автотрофні організми]], що створюють органічні речовини з неорганічних; основні продуценти у всіх біоценозах -&nbsp;— зелені рослини (див. [[Фотосинтез]]). Діяльність продуцентів визначає вихідне накопичення органічних речовин в біоценозі (див. [[Біомаса]], [[Біологічна продуктивність]]). 2) [[Консументи]] (споживачі)&nbsp;— [[гетеротрофні організми]], які харчуються за рахунок автотрофних. [[Консументи 1-го порядку]]&nbsp;— [[травоїдні тварини]], а також паразитичні [[бактерії]], [[гриби]] та інші [[безхлорофільні рослини]], що розвиваються за рахунок живих рослин. [[Консументи 2-го порядку]]&nbsp;— [[хижаки]] і [[паразити]] рослиноїдних організмів. Бувають консументи 3-го і 4-го порядків ([[надпаразити]], [[суперпаразити]] і т.п.тощо), але всього в ланцюгах харчування не більше 5 ланок. На кожному наступному [[трофічний рівень | трофічному рівні]] кількість біомаси різко знижується. Діяльність консументів сприяє перетворенням і переміщенням органічних речовин в біоценозі, частковій їх [[мінералізація | мінералізації]], а також розсіюванню [[енергія | енергії]], накопиченої продуцентами. 3) [[Редуценти]] (відновники) -&nbsp;— тварини, які харчуються залишками організмів, що розкладаються ([[сапрофаги]]), і особливо непаразитуючі [[гетеротрофні мікроорганізми]] -&nbsp;— сприяють мінералізації органічних речовин, їх переходу в стан, коли можливе їх засвоєння продуцентами.
 
Взаємозв'язки організмів у біоценозі різноманітні. Крім [[трофічні зв'язки | трофічних зв'язків]], що визначають [[ланцюги живлення]] (іноді дуже своєрідні&nbsp;— див. [[Паразитизм]], [[Симбіоз]]), існують зв'язки, засновані на тому, що одні організми стають субстратом для інших ([[топічні зв'язки]]), створюють необхідний [[мікроклімат]] і т.п.тощо Часто можна простежити в біоценозі групи видів, пов'язані з певним видом і цілком залежать від останнього ([[консорції]]).
 
Для біоценозів характерний поділ на дрібніші підлеглі одиниці&nbsp;— [[мероценоз]]и, тобто комплекси, що складаються закономірно, які залежать від біоценоза в цілому (наприклад, комплекс мешканців гниючих дубових пнів в діброві). Якщо енергетичним джерелом в біоценозі служать не автотрофи, а тварини (наприклад, летючі миші в біоценозі печер), то такі біоценози залежать від припливу енергії іззовні і є неповноцінними, представляючи в сутності мероценози.
 
В біоценозі можна виділити і інші підлеглі угруповання організмів, наприклад [[синузії]]. Для біоценозів також характерний поділ на угруповання організмів по вертикалі (яруси біоценоза). У річному циклі в біоценозі змінюються чисельність, стадії розвитку та активність окремих видів, створюються закономірні [[сезонні аспекти біоценоза]].
 
Біоценоз&nbsp;— єдність, що діалектично розвивається, змінюється в результаті діяльності компонентів, які входять до його складу, внаслідок чого відбуваються закономірні зміни і зміна біоценоза (сукцесії), які можуть приводити до відновлення різко порушених біоценозів (наприклад, ліси після пожежі і т.п.тощо).
 
Розрізняють [[насичені біоценози| насичені]] і [[ненасичені біоценози]]. У насиченому біоценозі всі екологічні ніші (див. [[Ніша екологічна]]) зайняті і вселення нового виду неможливе без знищення або подальшого витіснення будь-якого компонента біоценоза. Ненасичені біоценози характеризуються можливістю вселення в них нових видів без знищення інших компонентів.
 
Можна розрізняти [[первинні біоценози]], сформовані без впливу людини (цілинний степ, незайманий ліс), і [[вторинні біоценози | вторинні]], змінені [[діяльність людини | діяльністю людини]] (ліси, які виросли на місці зведених, заселення водосховищ). Особливу категорію представляють [[агробіоценоз]]и, де комплекси основних компонентів біоценоза свідомо регулюються людиною. Між первинними біоценозами і агробіоценозами є вся гамма переходів.
 
Вивчення біоценозів важливе для раціонального освоєння земель і водних просторів, тому що тільки правильне розуміння регулятивних процесів в біоценозах дозволяє людині вилучати частину продукції біоценоза без його порушення і знищення.
 
* Абіогенна мозаїчність (визначається факторами неживої природи: органічні речовини, неорганічні речовини, кліматичні фактори)
* Фітогенні фактори (рослинними організмами, зокрема -&nbsp;— [[едіфікатор]]амии -&nbsp;— лишайники)
* Еолові-фітогенні чинники (мозаїчність викликана як абіотичними факторами так і фітогенними)
* Біогенні чинники (мозаїчність викликана в першу чергу риючими тваринами)
 
== Екологічна структура ==
Характеризується співвідношенням видів, які мають різні адаптації до факторів середовища, типи живлення, розміри, зовнішній вигляд. Екологічна структура -&nbsp;— це співвідношення видів, що займають певні [[екологічна ніша | екологічні ніші]].
 
== Види біоценозів ==
1) Природні (річка, озеро, луг і &nbsp;т.&nbsp;д.)
 
2) Штучні (ставок, сад, і &nbsp;т.&nbsp;д.)
 
== Склад ==
* [[Консорції]]
* [[Ніша екологічна]]
 
 
== Література ==
* ''Быков Б.&nbsp;А. ''&nbsp;Экологический словарь.&nbsp;— Алма-Ата : Наука, 1983.&nbsp;— 216 с.
* ''Дедю И.&nbsp;И. ''&nbsp;Экологический энциклопедический словарь.&nbsp;— Кишинев, 1990.&nbsp;— 406 с.
* ''Кашкаров Д. &nbsp;Н. ''&nbsp;Основы экологии животных / 2 изд. -&nbsp;— Л., 1945;
* ''Беклемишев В. Н.'' О классификации биоценологических (симфизиологических) связей // Бюлл. Моск. об-ва испытателей природы.&nbsp;— 1951. -&nbsp;— Т. 56, вып. 5;
* ''Гиляров М. &nbsp;С. ''&nbsp;Вид, популяция и биоценоз // Зоол. журн.&nbsp;— 1954. -&nbsp;— Т. 33, в. 4;
* ''Арнольди К. В., Л. В.'' О биоценозе. -&nbsp;— Там же.&nbsp;— 1963. -&nbsp;— Т. 42, в. 2; .
* ''Наумов Н. П.'', Экология животных / 2 изд. -&nbsp;— М., 1963;
* Основы лесной биогеоценологии / Под ред. В. &nbsp;Н. &nbsp;Сукачева и Н. &nbsp;В. &nbsp;Дылиса. -&nbsp;— М., 1964;
* ''Макфедьен Э.'' Экология животных / Пер. с англ. -&nbsp;— М., 1965;
* ''Одум Е.'' Экология. -&nbsp;— М., 1968;
* ''Дювиньо П., Танг М. ''Биосфера и место в ней человека. / Пер. с франц. -&nbsp;— М., 1968;
* ''Корсак К. В., Плахотнік О.&nbsp;В. ''&nbsp;Основи сучасної екології : Навч. посіб.&nbsp;— 4-те вид., перероб. і допов.&nbsp;— К.: МАУП, 2004.&nbsp;— 340 с: іл.
* ''Кучерявий В.&nbsp;П. ''&nbsp;Екологія .&nbsp;— Львів: Світ, 2001 – 5002001–500 с: іл.
* ''Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О.&nbsp;В. ''&nbsp;Екологія: Тлумачний словник. -&nbsp;— К.: Либідь, 2004.&nbsp;— 376 с.
* ''Tischler W.'' Synökologie der Landtiere. -&nbsp;— Stuttg., 1955;
* ''Balogh J.'' Lebensgemeinschaften der Landtiere. &nbsp;— B., 1958;
* ''Kormondy Е. J.'' Readings in ecology. -&nbsp;— L., 1965.
 
{{Екосистема}}
 
[[Категорія: Екологія]]
[[Категорія: Біологія]]
[[Категорія: Біогеографія]]
[[Категорія: Біогеоценоз]]
[[Категорія: Біоценологія]]
[[Категорія: Системи]]
[[Категорія: Екосистеми]]
 
[[ar:جماعة حيوية]]
128 014

редагувань