Конституційно-демократична партія (Росія): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
м fix
Рядок 9:
Установчий [[З'їзд (збори, форуми)|з'їзд]] партії відбувся в жовтні [[1905]] у [[Москва|Москві]]. Ядро партії складали члени «Союзу Визволення» та «Союзу Земців-Конституціоналістів», нелегальних ліберальних організацій, що існували протягом [[1903]] — 1905. Остаточно партія конституювалася на другому з'їзді у січні 1906, що проходив у [[Петербург|Петербурзі]]. Були внесені поправки до програми партії та обраний її Центральний Комітет. Друковані органи партії — [[газета]] [[Речь (газета)|«Речь»]] (1906 — [[1918]]) і [[журнал]] «Вестник Партии Народной Свободи» (1906 — [[1908]]; [[1917]]). Головну роль у керівництві партії відігравали [[Мілюков Павло Миколайович|П. Мілюков]], [[Маклаков Василь Олексійович|В. Маклаков]], [[Шингарьов Андрій Іванович|А. Шингарьов]], [[Струве Петро Бернгардович|П. Струве]], [[Гессен Йосип Володимирович|Й. Гессен]], [[Набоков Володимир Дмитрович|В. Набоков]], кн. [[Шаховской Дмитро Іванович|Д. Шаховской]], кн. [[Долгоруков Павло Дмитрович|Павло]] і [[Долгоруков Петро Дмитрович|Петро Долгорукови]], [[Петрункевич, Іван Ільїч|І. Петрункевич]] та ін.
 
У 1906 партія налічувала 70-100 тис. членів. У І Державній Думі кадети здобули 179 із 478 депутатських місць і стали керівним центром Думи. Її головою було обрано кадета [[Муромцев Сергій Андрійович|С. Муромцева]]. У II Державній Думі партія кадетів одержала 98 із 518 місць, зберігаючи роль «центру». Головою Думи став [[Головін Федір Олександрович|Ф. Головін]]. Маючи 54 депутатські [[мандат]]и у III Державній Думі, кадети перебували в [[опозиція|опозиції]] до уряду. В IV Державній Думі партія була представлена 58 депутатами (всього обрано 438), але значно активізувала свою парламентську діяльність і винесла на розгляд Думи ряд важливих законопроектів — про свободу совісті й [[преса|преси]], недоторканість особи, загальне виборче право та ін. З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] 1914—19181914–1918 кадети, які раніше, виступали проти можливої участі Росії у війні, заявили про своє об'єднання з урядом і про необхідність відкласти політичну боротьбу до переможного завершення війни. [[Лютнева революція 1917]] змінила становище партії кадетів, яка відіграла помітну роль у діяльності [[Тимчасовий Уряд Росії|Тимчасового Уряду]], сформованого 2(15) березня [[1917]]. До його першого складу від кадетів увійшли П. Мілюков, А. Шингарьов, [[Некрасов Микола Віссаріонович|М. Некрасов]], [[Мануйлов Олександр Аполлонович|О. Мануйлов]]. До нового уряду, сформованого 5(18) травня 1917, входили члени партії А. Шингарьов, М. Некрасов, О. Мануйлов, Д. Шаховской. Представники кадетів ([[Кокошкін Федір Федорович|Ф. Кокошкін]], [[Ольденбург Сергій Федорович|С. Ольденбург]], [[Юреньов Петро Петрович|П. Юреньов]], [[Карташов Антон Володимирович|А. Карташов]]) були у складі нового [[Коаліція|каоліційного]] уряду, утвореного 24 липня (6 серпня) 1917. В 1917 в партії налічувалось блилько 50 тис. членів.
 
== Кадети в Україні ==
 
В [[Україна|Україні]] ідеї кадетів поширювалися, в основному, в середовищі наукової [[інтелігенція|інтелігенції]]. До партії належав ряд відомих українських діячів, серед яких [[Вернадський Володимир Іванович|В. Вернадський]], [[Лучицький Іван Васильович|І. Лучицький]], [[Соколовський Юрій Юрійович|Ю. Соколовський]], [[Яснопольський Леонід Миколайович|Л. Яснопольський]], [[Науменко Володимир Павлович|В. Науменко]], [[Борис Бутенко|Б. Бутенко]], [[Штейнгель Федір Рудольфович|Ф. Штейнгель]], [[Шраг Ілля Людвигович|І. Шраг]], [[Григорович-Барський Дмитро Миколайович|Д. Григорович-Барський]], [[Смирнов Павло Петрович|П. Смирнов]], [[Василенко Микола Прокопович|М. Василенко]] та ін.
 
У [[Київ|Києві]] кадети видавали газету «[[Свобода і Право]]». Перед [[1917]] роком найчисленніший київський партійний осередок кадетів налічував близько 200 осіб.<ref>''[[Грицак Ярослав Йосипович|Ярослав Грицак]]''. [http://www.franko.lviv.ua/Subdivisions/um/um2-3/ProblemyIstoriohrafiji/2-HRYTSAK%20Yaroslav.htm#_ednref27 Українська революція, 1914–1923: нові інтерпретації] // [[Україна модерна]], № &nbsp;2-3, 1999.</ref>
 
Намагаючись перебудувати Росію у демократичну [[республіка|республіку]], більшість кадетів водночас виступали проти національно-політичних вимог [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]]. У [[1918]] кадети [[Василенко Микола Прокопович|М. Василенко]], [[Ржепецький Антон Карлович|А. Ржепецький]], [[Гутник Сергій Михайлович|С. Гутник]], [[Бутенко Борис АпполоновичАполлонович|Б. Бутенко]], [[Соколовський Юрій Юрійович|Ю. Соколовський]], [[Кістяківський Ігор Олександрович|І. Кістяківський]] входили до складу Ради Міністрів [[Українська Держава|Української Держави]].
 
== Історія після 1917 ==
Рядок 33:
{{reflist}}
 
== Література ==
* Шелохаев В.&nbsp;В. &nbsp;Кадеты -&nbsp;— главная партия либеральной буржуазии в борьбе с революцией 1905-19071905–1907 гг. -&nbsp;— М.: Наука, 1983. -&nbsp;— 328 с.
* Киселев И. Н., Корелин А. П., Шелохаев В.&nbsp;В. &nbsp;Политические партии в России в 1905-19071905–1907 гг.: численность, состав, размещение. (Количественный анализ) // История СССР. -&nbsp;— 1990. -&nbsp;— &nbsp;4.
* Білоус А.&nbsp;О. &nbsp;Діяльність конституційно-демократичної партії в Україні під час Першої російської революції (1905-1907 1905–1907&nbsp;рр.). Дис. ... канд. іст. наук. -&nbsp;— К., 1993. -&nbsp;— 217 с.
* Старинець О.&nbsp;Г. &nbsp;Виникнення організацій конституційно-демократичної партії (партії народної свободи) в Україні (жовтень 1905 -&nbsp;— лютий 1906 pp.) // Український історичний журнал. -&nbsp;— 1995. -&nbsp;— &nbsp;6.
* Бурда І. &nbsp;О. &nbsp;Національне питання в Росії 1905-1907 1905–1907&nbsp;рр. (на матеріалах Державної Думи першого та другого скликань): дис...дис… канд. іст. наук: 07.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. -&nbsp;— К., 2004.
* Щербін Л.&nbsp;В. &nbsp;Конституційно-демократична партія Росії та українське питання (1905 - 1918 1905–1918&nbsp;рр.). : Дис...Дис… канд. наук: 07.00.02 -&nbsp;— 2007.
* Кривобок О. П. ЛІБЕРАЛЬНІ ПАРТІЇ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПІВНОЧІ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ У 1905 – 19071905–1907 РОКАХ // Сіверянський літопис. -&nbsp;— 2008. -&nbsp;— &nbsp;3.
* Іваницька С.&nbsp;Г. &nbsp;Чернігівські кадети та влада в 1905–1914 роках: імперський та регіональний виміри // Сіверянський літопис: всеукраїнський науковий журнал.&nbsp;— 2011.&nbsp;— - №6№&nbsp;6.&nbsp;— С. 108-124108–124.
* Іваницька С. &nbsp;Г. &nbsp;Катеринославські кадети в період першої російської революції 1905_1907 &nbsp;рр. (за матеріалами Державного Архіву Російської Федерації) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - &nbsp;— 2012. -&nbsp;— Вип. XXXII.&nbsp;— С. 150-160150–160.
* Політична історія України : в 6 т. / редкол. : І. &nbsp;Ф. &nbsp;Курас та ін. &nbsp;— К. : Генеза, 2002. -Т. 1: На зламі століть (кінець ХІХ ст. &nbsp;— 1917 рік). &nbsp;— 424 с.
* Нариси з історії суспільних рухів і політичних партій в Україні (ХІХ—ХХ ст.) : [навч. посіб.] / Я. &nbsp;Й. &nbsp;Малик, Б. &nbsp;Д. &nbsp;Вол, С. &nbsp;Д. &nbsp;Гелей та ін. &nbsp;— Львів : Світ, 2001. &nbsp;— 296 с.
 
== Джерела ==