Чемеровецький район: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 48:
== Історія району ==
25 - 26 жовтня 1921 р. під час [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]] через [[Голенищеве (Чемеровецький район)|Голенищеве]], [[Боднарівка (Чемеровецький район)|Боднарівку]], [[Гусятин (Чемеровецький район)|Гусятин]], [[Вільхівці (Чемеровецький район)|Вільхівці]] теперішнього Чемеровецького району проліг шлях Подільської групи (командувач [[Палій-Сидорянський Михайло|Михайло Палій-Сидорянський]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]].▼
Чемеровецький район створено [[5 квітня]] [[1923]] року на базі колишніх Вільховецької і Бережанської волостей. До району належало 36 населених пунктів із загальною кількістю населення понад 29 тисяч чоловік. Після триразових змін в адміністративно-територіальному поділі (1927,1959 і 1962 роки), у лютому 1965 року його було відновлено в нинішніх межах. Територія району — 926 км². До складу району входить 68 сіл і 2 селища міського типу, в яких мешкає 47 тисяч чоловік.
Рядок 59 ⟶ 58:
За польськими літописами та місцевими легендами, а також твердженнями [[Орловський Михайло Якимович|Михайла Орловського]], польського поета [[Маврицій Гославський|Мавриція Гославського]], 1518 року, під час нападу татар на Поділля, з Чемерівців було взято в полон дочку православного священика Настю Лісовську (відома всьому світу під іменем [[Роксолана]]). Продана в гарем турецького султана, вона стала його законною дружиною і протягом тривалого часу мала вплив на долі українців, які перебували в турецькій неволі.
▲25 - 26 жовтня 1921 р. під час [[Другий зимовий похід|Листопадового рейду]] через [[Голенищеве (Чемеровецький район)|Голенищеве]], [[Боднарівка (Чемеровецький район)|Боднарівку]], [[Гусятин (Чемеровецький район)|Гусятин]], [[Вільхівці (Чемеровецький район)|Вільхівці]] теперішнього Чемеровецького району проліг шлях Подільської групи (командувач [[Палій-Сидорянський Михайло|Михайло Палій-Сидорянський]]) [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]].
Двічі по району пронісся ураган [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]. У Чемеровецькій землі сплять вічним сном 1511 воїнів-визволителів з різних республік Радянського Союзу — і сини і дочки Росії, Білорусії, Середньої Азії, Кавказу. З поля бою не повернулись до отчого дому 6125 земляків. За мужність і відвагу у боях з німецько-фашистськими загарбниками звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] удостоєні генерал армії [[Іван Григорович Павловський]], [[Антон Петрович Бринський]], [[Олександр Давидович Головатюк]], [[Олександр Кіндратович Коробчук]], [[Василь Петрович Олійник]]. Величезних збитків завдала району німецько-фашистська окупація (липень 1941 — березень 1944 рр.) Вони обчислюються сумою в один мільярд карбованців у цінах 1944 року. Окупанти розстріляли і замучили 508 мирних жителів, вивезли на примусові роботи до Німеччини 3125 чоловік. Героїчними зусиллями краяни підняли з руїн народне господарство, дали друге життя селам, прикрасили землю садами. Їх трудовий подвиг відтворено на знаменитому полотні художниці [[Яблонська Тетяна Нилівна|Тетяни Нилівни Яблонської]] «Хліб», яке експонується у [[Третяковська галерея|Третьяковській галереї]].
| |||