Емпатія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Makecat-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.3) (робот додав: ms:Empati
м replaced: згідно → згідно з (2) за допомогою AWB
Рядок 36:
Наш науковий погляд на психологічний зміст емпатії збігається з думкою дослідника М. Обозова (1979), який розглядає сприяння іншій особі не як компонент емпатії, а як вищу форму її прояву з одного боку та – як заключну фазу емпатійного процесу – з іншого.
 
Результати аналізу літератури свідчать, що поза увагою дослідників залишилося питання феномену емпатії в контексті духовності. По-перше, не визначено функціональні зв’язки емпатії з іншими структурними компонентами духовності. По-друге, не окреслена психологічна дефініція поняття «емпатія» як компонента духовності. Крім того, емпатійне ставлення розглядається лише щодо представників роду людського. У подальшому викладі результатів дослідження ми виходитимевиходитимемо із одного з основних постулатів нашої концепції духовності, згідно якогоз яким ''гуманне ставлення (зокрема й емпатійне ставлення) виявляється не лише до людей, а й до будь-якої живої істоти.''
 
==== Психологічний механізм перебігу емпатійного процесу ====
Рядок 55:
У деяких випадках, дорослі люди концентруються на інтелектуальній роботі психіки, намагаючись уникнути будь-яких переживань, і переходять до третьої фази емпатійного процесу — вчинково-дієвої, психологічний механізм якої складає гуманна дія, а точніше — гуманний вчинок.
 
''Гуманний вчинок'' ми розуміємо як безкорисливу дію щодо інших осіб (істот), мотивом якої є потреба людини у створенні сприятливих умов для їх позитивного емоційного стану та життєдіяльності. Згідно з нашого наукового погляду, гуманний вчинок є, з одного боку, кінцевою фазою емпатійного процесу, з іншого — вищою формою прояву емпатії.
 
Можна виділити '''три основних фази перебігу емпатії''', функціонування яких забезпечується різними психологічними механізмами.