Архівознавство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
JAnDbot (обговорення | внесок) м r2.7.2) (робот додав: hr:Arhivistika, zh:档案学, змінив: de:Archivkunde |
м r2.7.2+) (Робот: замінив ta:ஆவணப்படுத்தல் அறிவியல் на ta:ஆவணகவியல் அறிவியல்; косметичні зміни |
||
Рядок 8:
== Архівознавство як спеціальна історична дисципліна ==
Архівознавство
Предмет архівознавства – тенденції та закономірності становлення й розвитку архівної справи, наукові принципи роботи з документами, експертизу їхньої цінності, класифікації відбору для зберігання, технології опрацювання і організації користування документами. Теоретичне осмислення цих проблем вироблення методик їхнього иврішення є головним завданням архівознавства.
Рядок 15:
Серед об’єктів архівознавства чільне місце займають комплекси архівних документів, фонди. Архівні документи відбираюють, оцінюють, обліковують, описують, зберігають і використовують як інформаційний об’єкт.
Об’єктом українського архівознавства є також архівна україніка, під якою розуміють документальну спадщину українського народу, що відклалася у вітчизняних і зарубіжних
Основна функція архівознавства – розробляти теорію і методику комплектування, обліку, зберігання документів та інформування про них.
== Основні
Історичний
Ретроспективний метод – дає змогу відштовхнутись від сьогодення і поступово зануритисьу архівну минувшину, виділяючи при цьому найхарактерніші рисиі тенденції для кожногоетапу архівного будівництва, закономірності розвитку архівознавчої думки.
Порівняльний метод – допомагає реально порівняти нові та старі знання, архівні технології, виявити приріст наукових знань і прогресивні методики опрацювання архівних фондів, модернізацію технологій їхнього зберігання і використання.
Також сьогодні в архівознавстві застосовують методи конкретно-соціологічних досліджень, статистично-математичного опрацювання матеріалів із застосованням комп’ютерної техніки
== Загальні принципи архівознавства ==
Принцип об'єктивності
Принцип зв'язку архівознавства як наукової системи і навчальної дисципліни з практикою архівної справи Він має прешочергове значення для
Архівознавство, будучи порівняно молодою наукою, має широку історіографію. Її можна трактувати як галузь знань про історію розвитку архівознавчих досліджень. Завдання її як предметно-проблемної історіографії полягає в тому, щоб дати відповіді на такі питання:
Рядок 40:
До завдань історіографії джерелознавства належить вироблення наукової періодизації розвитку архівознавчих знань, виявлення найвагоміших наукових концепцій, з'ясування внеску вчених у розвиток архівознавства.
== Класифікація писемних
1 група джерел – нормативні акти та інші документи державних органів і вланих структур, політтичних партій, громадських і релігійних організацій, творчих спілок,
2 група джерел – праці, промови і висткпи державних і громадських діячів з питань архівної політики, діяльності архівних установ. Сюди належать і праці відповідальних працівників архівної галузі всіх рівнів, які містять інформацію про реалізацію архівної політики, діяльність відповідних установ.
Рядок 47:
3 група джерел – масові джерела,насамперед матеріали преси, найрізноманітніші довідники.
4 група джерел – інструктивні і довідниково-інформаційні
5 група джерел – наукові праці з історії, теорії та організації архівної справи, матеріали науково-практичних конференцій.
Рядок 97:
[[sl:Arhivistika]]
[[sv:Arkivvetenskap]]
[[ta:
[[zh:档案学]]
|