Гекзаметр: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MerlIwBot (обговорення | внесок)
м робот додав: stq:Hexameter
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Гекза́метр''', або '''Гекса́метр''' ({{lang-el|hexámetros}} — шестимірник) — метричний (квантитативний) [[вірш]] шестистопного [[дактиль|дактиля]] (—UU), де в кожній [[стопа (література)|стопі]], окрім п'ятої, два короткі [[складСклад (мовознавство)|склади]]и можуть змінюватися одним довгим, витворюючи [[спондей]]. Остання стопа завжди двоскладова  — [[хорей]]. Як правило, гекзаметр має одну [[цезура (література)|цезуру]] (після третього складу третьої стопи, а давньогрецький гекзаметр — і після другого складу третьої стопи) або дві (після другого складу другої та четвертої стоп), вона розмежовує вірш на два піввірші: перший — з низхідною ритмічною інтонацією, другий — із висхідною. Метрична схема гекзаметра з найуживанішою цезурою така:
: —UU/—UU/—//UU/—UU/—UU/—U.
 
Гекзаметр застосовується в багатьох [[жанр]]ах античної поезії ([[епос]], [[ідилія]], [[гімн]], [[сатира]], [[послання]]), а в сполуці з іншими розмірами ([[пентаметр]]) — в [[елегія]]х та [[епіграма]]х, до нього зверталися [[Гомер]], [[Вергілій]], [[Теокріт]]. У [[віршування силабо-тонічне|силабо-тонічному віршуванні]] гекзаметр передається сполученням дактилів (—UU) з хореями (—U), що замінюють спондеї, стаючи різновидом [[паузник]]а.
Рядок 6:
У поезії нового часу до гекзаметра як розміру, що передає величне та поважне враження, звертався {{nobr|[[Йоганн Вольфганг фон Ґете|Й. В. Гете]]}} («Герман і Доротея»), [[Генрі Лонгфелло]] («Еванджеліна»), [[Крістіонас Донелайтіс|К. Донелайтіс]] («Пори року») та інші. В [[українська література|українській поезії]] гекзаметр спостерігається в доробку [[Думитрашко Костянтин Дмитрович|К. Думитрашка]], [[Ніщинський Петро Іванович|П. Ніщинського]], [[Леся Українка|Лесі Українки]], [[Рильський Максим Тадейович|М. Рильського]], [[Тичина Павло Григорович|П. Тичини]], [[Вінграновський|М. Вінграновського]]. Приклад гекзаметра з доробку П. Тичини:
 
: Загупало в двері прикладом, заграло, зашкрябало в шибку.<br />
:&nbsp;— Ану одчиняй, молодице, чого ти там криєшся в хаті? —<br />
: Застукало в серці, різнуло: ой горе! це ж гості до мене!<br />
: Та чим же я буду вітати &nbsp;— іще ж не вварився синочок…<br />
: Біжить, одмикає сінешні, гостям уклоняється низько.<br />
: Гостей вона просить проходить &nbsp;— сама ж замикає за ними (…)
 
== Джерело ==
* Літературознавчий словник-довідник / Р.&nbsp;Т. Гром’як&nbsp;Гром'як, Ю.&nbsp;І. &nbsp;Ковалів та ін. &nbsp;— К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 1997. &nbsp;— с. 152-153152–153
 
[[Категорія:Строфіка]]